На фронті він став «Джокером». Такий позивний отримав від побратимів, бо став справжнім «універсальним бійцем», який випробував себе у різних військових спеціальностях.
На момент початку великої війни, криворіжець вже добре знав, що це таке, — з 2014 по 2015 рік брав участь у бойових діях під Мар’їнкою та Красногорівкою. Це був його перший бойовий досвід.
«Якось так мене хлопці прозвали, бо джокер — це карта, яка може виконувати роль будь-якої іншої. Так і я: можу бути гранатометником, стрільцем та хоч і слюсарем чи шахтарем. Скажімо так, універсальний боєць», — каже криворізький доброволець.
До війни він працював у Магадані на штольнях. Повернувся в Україну в 2014-му. Потрапив до добровольчого батальйону під егідою МВС, відбув декілька місяців тренувань та злагодження. Після демобілізації у 2015 році поїхав працювати за кордон будівельником. У день широкомасштабного вторгнення росії чоловік приїхав на ранкову зміну на роботу. Помітив, що всі чимось стурбовані. На запитання, що сталося, почув: «Повномасштабна війна почалась». Зателефонував знайомим, з ким служив у 2014-му, і новини підтвердились.
«Я написав вихідний без збереження заробітної плати на пару днів. Перше, що зробив, це за день облаштував укриття в підвалі. Вже наступного дня почав шукати, до якого підрозділу приєднатись, щоб стати на захист Батьківщини. Так, через знайомих, дізнався про набір до Територіальної оборони, куди згодом і потрапив», — розповідає про свій бойовий шлях Джокер.
Оскільки мав досвід роботи з гранатометом, був зарахований до окремого гранатометного взводу на посаду заступника командира взводу. Саме у складі цього підрозділу і стояв на захисті Криворіжжя. Декілька місяців потому «Джокер» вже працював у розвідці.
«Мені таке до вподоби, тим більше «дещо» я таки вмію, не перший рік, як-то кажуть. Чи втомився воювати? Я не вмію ні втомлюватись, ні боятись. Допомагає самодисципліна. Я займаюсь собою, своїм здоров’ям та харчуванням. Стати розвідником може сильна духом людина, з аналітичним складом розуму. Розвідка – це не щось типу бігати по полях. Це служба забезпечення інформацією про ворога. Ми маємо знати про нього все: від їжі і зубної пасти — до туалету, скажімо так. Це важливо, щоб розуміти плани ворога наперед і бути готовим до всього», — вважає криворізький тероборонець.
Про що ж мріється універсальному солдату на цій страшній війні?
Хочеться вже додому, до дружини, до дітей, до нормального й спокійного життя, — зізнається чоловік. — Зайнятися б улюбленою справою. Дім довести до ладу, врешті-решт. Завести пару коней. Мрію про дельтаплан. Тобто планів більш ніж достатньо. Є за що боротись. Є заради чого вибити окупантів з наших рідних земель.
Джерело — офіційна сторінка 129-ї окремої бригади ТРО.
