Пожежі через несправну електропроводку залишаються однією з головних причин займань у житловому секторі України. Критично важливо знати, як законодавство визначає винних. Ключову роль у доведенні провини відіграє пожежно-технічна експертиза. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, яка є відповідальність за пожежі через електропроводку та кого можуть визнати винним.
Причини пожеж через електропроводку: статистика та ризики
За даними ДСНС, велика частина побутових і будинкових пожеж пов’язана з аварійними режимами роботи електромереж і електрообладнання. Загальна кількість пожеж теж не знижується.
Типові причини:
- старі/зношені проводки, корозія контактів;
- самовільні «переналагодження» розводки, самостійна перепайка;
- перевантаження мереж через побутові прилади;
- неякісні або неправильно змонтовані автоматичні вимикачі/УЗО;
- неправильне підключення електроприладів (особливо побутові нагрівальні прилади).
Хто конкретно несе відповідальність: аналіз різних ситуацій
Відповідальність за пожежу визначається на підставі причинно-наслідкового зв’язку між діями (або бездіяльністю) певної особи та виникненням пожежі.
Власник житла: провина за недбалість
Власник несе відповідальність за належний технічний стан електропроводки всередині свого житла.
- Відповідальність настає, якщо: пожежа виникла через стару, несправну проводку, про необхідність заміни чи ремонту якої власник знав або мав знати, але бездіяв (недбалість).
- Приклад: пожежа виникла через коротке замикання у 30-річній проводці, яку власник ігнорував попри очевидні ознаки (іскріння, запах).
Орендар: відповідальність за використання
Орендар (наймач) несе відповідальність за пожежу, якщо вона виникла внаслідок його неправомірних дій або порушення правил експлуатації.
- Відповідальність настає, якщо: пожежа спричинена неправильним використанням електроприладів, самовільним підключенням, перевантаженням мережі або порушенням умов договору оренди.
- Приклад: орендар підключив «кустарний» нагрівальний прилад або використовував пошкоджений подовжувач, що призвело до займання.
ОСББ/ЖЕК: відповідальність за спільне майно
ОСББ або ЖЕК відповідають за належний технічний стан спільного майна будинку.
- Відповідальність настає, якщо: пожежа виникла через несправність електрообладнання, яке є спільним майном (наприклад, проводка у під’їзді, щитова на поверсі, ввідний кабель до квартири, якщо він не є відповідальністю мешканця).
- Приклад: загоряння сталося у спільній електрощитовій через несправність, яку ОСББ мало контролювати, але ігнорувало.
Монтажник/електрик: відповідальність за неякісні роботи
Монтажник/електрик або компанія, що виконувала роботи, несуть відповідальність, якщо пожежа виникла внаслідок порушення технології монтажу, використання неякісних матеріалів або недотримання норм (наприклад, ПУЕ — Правил улаштування електроустановок).
- Відповідальність настає, якщо: пожежа виникла протягом гарантійного строку або встановленого законом періоду, і експертиза підтвердила, що причиною є саме неякісна робота.
Адміністративна відповідальність: коли обійдеться штрафом
Стаття 175 КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- Санкції: зазвичай це штраф. Наприклад, порушення вимог пожежної безпеки тягне за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), а на посадових осіб та ФОП — від 200 до 300 НМДГ.
- Коли настає: у випадках, якщо порушення не спричинило тяжких наслідків (без загиблих, без шкоди у великому чи особливо великому розмірі).
Кримінальна відповідальність: коли виникає загроза позбавлення волі
Стаття 270 КК України (Кримінальний кодекс) передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки.
- Частина 1: Якщо порушення спричинило виникнення пожежі та завдало майнової шкоди у великому розмірі (що перевищує 250 НМДГ) або спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим. Санкції: Штраф, виправні роботи, обмеження або позбавлення волі.
- Частина 2: Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі (що перевищує 750 НМДГ) або інші тяжкі наслідки. Санкції: Позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Цивільна відповідальність: відшкодування збитків сусідам
Цивільна відповідальність (статті 1166, 1187 ЦК України) — це обов’язок винної особи відшкодувати майнову та моральну шкоду, заподіяну третім особам (наприклад, сусідам) внаслідок пожежі.
- Принцип: хто винен у пожежі, той і зобов’язаний повністю відшкодувати збитки: вартість ремонту пошкодженого майна (квартир, спільного майна), витрати на лікування постраждалих тощо.
- Порядок: відшкодування може бути добровільним або стягнуте через суд на підставі висновку експертизи та оцінки збитків.
Як довести причину пожежі: роль експертизи
Доведення причини пожежі є ключовим етапом для визначення винного та притягнення його до відповідальності. Це здійснюється через пожежно-технічну експертизу.
- Процедура: після ліквідації пожежі, на місці працюють слідчо-оперативна група (поліція) та фахівці ДСНС (Державної служби України з надзвичайних ситуацій). Складається Акт про пожежу.
- Призначення експертизи: у рамках кримінального провадження або цивільного позову призначається судова пожежно-технічна експертиза.
- Завдання експерта: експерт, вивчаючи місце пожежі, залишки проводки, сліди горіння та інші докази, встановлює:
- Місце та час виникнення пожежі (осередок).
- Технічну причину пожежі (наприклад, коротке замикання, перевантаження, іскріння в місці неякісного з’єднання).
- Обставини, які сприяли виникненню та поширенню вогню.
- Саме висновок експерта є головним доказом у суді, який встановлює причинно-наслідковий зв’язок між технічною несправністю (або діями особи) і виникненням пожежі.
Раніше ми писали, як безпечно користуватися ліфтами в умовах блекауту та що робити, якщо застрягли.
Також ми розповідали, як правильно стати на військовий облік за кордоном або оновити свої дані дистанційно, а також які значні штрафи та відповідальність передбачені за невиконання цього законодавчого обов’язку.
