Сьогодні у Кривому Розі останню шану віддали полеглому воїну Євгенію Веселову. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся з-за кордону. Йому настільки боліла доля України, що не міг залишитися осторонь, коли до рідного міста наближався ворог. Відтепер Герой, який з перших днів великої війни на фронті, вічно спочиватиме у рідній землі.
На передовій Євгеній був водієм-електриком відділення управління 1-го взводу 1-ої батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону. Щоразу повертався на «нуль» після поранень та контузій, ніколи не здавався і не полишав побратимів.
Йдучи на війну, чоловікові вкотре довелося відкласти плани переїхати з дружиною та 8-річним сином в Європу. На його думку, такі ідеї – для мирних часів. Сам кинув роботу в Естонії, щоб стати пліч-о-пліч із захисниками України. Для нього це було цілком природним і логічним рішенням.
У минулому році Євгеній Веселов ніс свободу змученим мешканцям Херсонщини, останнім часом виборював нашу Перемогу на Запорізькому напрямку. Лише чотири дні не вистачило воїну, щоб разом із побратимами на вогневих позиціях зустріти 38-й день народження. Життя Євгена обірвалося 29 жовтня поблизу Роботиного у Запорізькій області внаслідок артилерійського обстрілу. Чергове поранення стало смертельним.
Кохана дружина, синочок, літні батьки, друзі та військові схилили голови, проводжаючи того, хто був для них прикладом та опорою. І для кожного з нас, адже ми щодня зустрічали ранок під його захистом.
«Євгеній – світла, хороша людина, душа компанії. Прекрасний сім’янин, люблячий батько, вірний друг… Завжди підтримував у важкі моменти, був таким чуйним», — з болем говорить подруга Тетяна.
Жінка знала Євгенія зі школи, і завжди захоплювалася його витримкою і добротою. Друзі кажуть, що веселий та щирий чоловік мав міцний характер, вмів досягати мети.
І там, у кращому світі, наш земляк буде захисником України. Небесним. Вклоняємося тобі, воїне, за подвиг! Честь і слава навіки!
