«Нескорені». Учасники третього сезону криворізького поетичного марафону представили свої конкурсні твори наживо.
Це вже третій сезон поетичного марафону «Нескорені». Цьогоріч на розгляд журі представлено 150 творів. Організатори розповідають, у серпні, під час відбіркового туру стало зрозуміло, що марафон вийшов далеко за межі нашого міста. До нього доєднались автори з усієї України і навіть з США. Загалом — більше вісімдесяти учасників. Члени експертної ради — представники сфери культури, медіа, письменники — привітали учасників з цією важливою літературною подією в Кривому Розі.
«Такий конкурс дуже актуальний в нашому місті, в Україні. Якби два сезони тому не виникла ця ідея саме такою, як вона є, то, мені здається, вона обов’язково б виникла рано чи пізно. Усім, хто бере участь у конкурсі, я бажаю удачі, щоб ваші твори увійшли в збірку найкращих. Та навіть якщо не увійдуть, бажаю вам продовжувати писати, бо як відомо в найскрутніші часи з’являються найкращі твори, в тому числі українських класиків. І можливо ваші твори увійдуть в цей перелік», — говорить літературна редакторка телеканалу «Рудана» Віта Лавріненко.
Під час другого туру марафону «Нескорені» експерти слухали і надихались творами у трьох номінаціях — «Україна у війні», «Моя мала батьківщина» та «З Україною в серці». Поети і прозаїки, досвідчені і початківці, від 10-ти років і за 80 — усі вони пишуть про рідний край, про пам’ять роду, і про біль та горе, яке принесла війна.
Для мене особисто взяти участь у поетичному марафоні «Нескорені» — це можливість показати свої вірші та заявити про любов до України, — зізнається учасник поетичного марафону Михайло Цемах.
«Зараз це важливо. В об’єднанні сила. І об’єднуючи письменників Криворіжжя в потужному поетичному марафоні можна особисто для себе знайти дійсно талановитих людей, виокремити їх і показати, що Кривий Ріг — місто сильних, невтомних і талановитих особистостей», — ділиться Михайло.
Світлана Негря викладає в школі. Каже, надихається атмосферою, яка панує нині в залі.
«Я вчителька. Тому доношу до дітей, що рід, пам’ять роду — це важливо, особливо в такі буремні часи як зараз. В час війни завжди хочеться виразити свої думки, почуття і донести їх до читачів і слухачів», — каже пані Світлана.
Чимало авторів намагаються не пропустити жодного сезону поетичного марафону «Нескрені». Що вже свідчить про його популярність і важливість для людей бути почутими та знайти однодумців.
«Хочу сказати про любов, про життя, про кохання. Пишу вірші, складаю пісні, що злітають, як пташечка рання — то все вогник моєї душі. Я завжди говорю, що зброя у нас — наше слово, наша українська мова, якою ми також воюємо, кожен на своєму місці», — ділиться почуттями поетка Лариса Рукавець.
Родина Марини Сакари пережила 9 місяців окупації в Херсоні. Жінка згадує, навіть в таких небезпечних умовах збиралися своїм літературним клубом «ШафаФест» і читали один одному вірші українською. Каже: не могла не скористатись такою прекрасною нагодою, вже живучи в Кривому Розі.
«Колективна психотерапія, арттерапія. Коли кожен митець, поет може висловити свій біль, свої почуття, свої плекання, надії, молитви, сподівання. Дуже дякую організаторам за те, що дають змогу виговоритися в такому форматі, підтримати наших воїнів, ЗСУ. Донатимо словами, молитвами і чим тільки можемо», — розповідає учасниця марафону.
І прозового, і поетичного матеріалу представлено немало. Як і позитивних відгуків і порад письменникам-початківцям. Літературним експертам є над чим працювати.
«Відбираємо, прослуховуємо до наступного туру. Трохи тримаємо інтригу. Скільки нашій експертній раді сподобається найкращих творів. Саме ті потім будуть відзняті ТРК «Рудана» та озвучені відомими особистостями нашого міста. Цікавинка цього проєкту — обов’язково випустимо збірку найкращих творів за 3 сезони нашого марафону», — обіцяє голова ГО «Криворізька міська асоціація «АРТ-культура» Ольга Якубовська.
Поетичний марафон «Нескорені» триває. Урочистою фінальною подією стануть відеоверсії кращих поезій та прози і нагородження переможців дипломами лауреатів.
