Кривий Ріг долучає міжнародних партнерів до відновлення будинків, пошкоджених унаслідок ракетних атак. Разом з вітчизняними експертами розробляється проєктно-кошторисна документація з її обов’язковою експертизою. Наступний етап — демонтаж на житлових об’єктах у кількох районах міста.
31 липня мине рік, як російська ракета влучила у будинок по вулиці Українській.
«Місто взяло на себе фінансові зобов‘язання, пов‘язані з розселенням мешканців, наданням їм матеріальної допомоги і вирішенням всіх питань стосовно відновлення зруйнованого житла. В тому випадку, якщо будинки відновити не можна — придбанням нового. Ці всі обов’язки нами були виконані», — наголошує заступник міського голови Олександр Катриченко.
Без проєктно-кошторисної документації та обов’язкових експертиз цієї документації, цю роботу проводити не можна, — пояснює фахівець. Однак сьогодні місто вже на фінальній стадії і в найближчі 2-3 тижні розпочнуться роботи з демонтажу зруйнованих будівель і з відновлення будинків, які зазнали ракетних атак.
«До плідної співпраці ми залучаємо також і міжнародні організації — донорів, які надають не лише консультативну допомогу, і також фінансові компанії, які мають можливості відновити ці будинки. Йдеться про благоустрій, термомодернізацію та інші заходи. Все для того, щоб містянам жити в цих будинках було більш комфортно, ніж до ракетних ударів», — наголошує О. Катриченко.
Разом з міжнародними партнерами представники мерії оглянули чотири пошкоджені будинки у різних районах міста. Це вул. Власова в Металургійному районі, вул. Українська, 55 в Центрально-Міському районі, Єгора Біркуна, 8 у Довгинцівському районі, і Героїв АТО, 75 в Металургійному районі.
«Ми активно працюємо з німецькою компанією GIZ, з консультантами, які були найняті за нашим проханням і долучаються до проєкту відновлення зруйнованого росіянами житла. Ми ще раз досліджуємо кожний будинок окремо, щоб прийняти рішення і найближчим часом вже не тільки відновити мінімальні умови для проживання, а й модернізувати ці будинки після ракетних атак. Всі чотири адреси з експертами-спеціалістами ми ще раз обстежимо і спільно приймемо рішення — яким чином міжнародні організації можуть нам допомогти у відновленні нормальних умов життєдіяльності саме в цих будинках саме тим мешканцям, які залишилися в них проживати», — пояснює заступник міського голови.
Олексій Марков — директор та співзасновник компанії, яка вже понад 30 років займається проєктуванням та обстеженням будівельних конструкцій. Нині долучається до відновлення зруйнованих і пошкоджених будинків.
«Плануємо в колаборації розробляти проєкт реабілітації, модернізації будівлі, пошкодженої від ракетного обстрілу. Після того як місцева влада виконає роботи з демонтажу першого під’їзду цієї будівлі, ті під’їзди, що залишились, будуть термомодернізовані відповідно до сучасних технологій, які має нам запропонувати пан Філіп. Це включає енергоефективність, доступність, тобто інклюзивність будівлі для всіх верств населення і сучасні технології щодо переробки, наприклад, конструкцій, які залишаються при демонтажу будівлі — для того, щоб повторне використання цього сміття не впливало на екологію», — перераховує Олексій Марков.
Філіп Мойзер — професор з Берліна. На замовлення компанії GIZ оглядає, зруйновані ракетними ударами будинки у Кривому Розі.
«Обидві будівлі були пошкоджені, проте вціліли. Звісно, що їм потрібна реновація, в тому числі і демонтаж пошкодженої частини, але ми хочемо в це включити покращення новобудови. Ми хочемо відбудувати якнайкраще, включити заходи з енергоефективності та використати нові підходи та технології до реновації будівель», — каже архітектор.
Експерт зазначає: внаслідок ракетних ударів нищиться інфраструктура українських міст, у зоні активних обстрілів руйнуються цілі житломасиви.
«Я бачив подібні руйнування в Салтівці, це дуже вражаючий та сумний досвід. Як інженер я був вражений стійкістю та міцністю панельних будівель, адже вони були пошкоджені, але не зруйновані. В мене часто питають, як захистити цивільні будівлі, житлові будівлі від атак військових. І я кажу, що це просто неможливо. У нас є тільки можливість мотивувати людей побудувати укриття або якісь інші захисні споруди, щоб знизити ризик загибелі під час таких подій», — впевнений пан Філіп.
