Під Бахмутом загинув командир штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі», Герой України Дмитро Коцюбайло. Перші два місяці війни Дмитро боронив наш Кривий Ріг.
Дмитро на псевдо “Да Вінчі” у свій 21 рік став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”.
Уродженець Івано-Франківської області залишив комфорт мирного міста та пішов добровольцем на війну.
У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької області, але після одужання знову повернувся на фронт. 17 березня 2016 року призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» ДУК ПС, переформатованої в батальйон.
Дмитро — перший доброволець, якому присвоєно звання «Герой України» прижиттєво. Коцюбайло отримав цю найвищу державну нагороду “за особисту мужність у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України». Юнак – учасник Революції Гідності. Після Майдану пішов на фронт. У 2014 році командував взводом добровольців на сході України, у 2015-му став командиром роти. В 2014 році отримав важке поранення під Донецьком. Після одужання та реабілітації повернувся на фронт. Брав участь в операціях з визволення Карлівки, Пісків, Авдіївки, у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою, на позиції “Алмази».
Хлопець був першокласним воїном, на його рахунку — незчисленна кількість знищеної ним і його побратимами з 1-ої ОШР ДУК ПС живої сили противника.
«Перші два місяці війни, коли була реальна загроза захоплення нашого міста, Дмитро воював під Кривим Рогом. Це було саме тоді, коли треба було зупинити орду, яка мала бойове завдання на штурм нашого міста. Тоді арта відіграла ключову роль. А він був артилерійським снайпером, художником. Працював із Д-20 152-м калібром. Друг мій, вічна тобі пам’ять. Кривий Ріг ніколи тебе не забуде», — написав на згадку про Героя України О.Вілкул.
Фото — ТСН, Збруч
