Він так любив життя. Серед п’яти загиблих від вчорашньої ракетної атаки криворіжців – 20-річний Олексій Акименко. Світлий, добрий, допитливий юнак. Його коротке життя було оповите любов’ю рідних і щирим захопленням всіх, хто його знав. Разом з Льошею на ганку власної домівки загинула і його бабуся – 61 річна Олена Акименко.
Студент КДПУ, майбутній географ, Олексій вже викладав у 35-му ліцеї, працював волонтером, був різнобічно розвинутою людиною, завжди першим приходив на допомогу. Публікуємо спогади тих, хто близько знав Олексія Акименка і гірко ятриться з приводу його загибелі.
«Я пам’ятаю його у себе на екскурсіях з його дитинства. Потім прийшов вчитися до нас на вчителя географії. Це була неординарна особистість і справжня людина! Активний в усьому. Почав вже працювати у школі вчителем, не дивлячись, що ще на 4-му курсі. Ми втратили майбутнього географа і педагога. Він будував багато планів мандрівок і походів, їздив у експедиції. Мав власний гострий розум і просто велику жагу до знань та вивчення світу. Він біг рятувати рідну тітку до корпусу коледжу після першого прильоту, він йшов на ризик і був готовий завжди прийти на допомогу людям. Це вчинок справжньої дорослої людини, чоловіка. Але русское біосміття йому не дало жити … Ми втрачаємо кращих …, а проти нас стоять біологічні виродки», — з гіркотою згадує свого студента завідувач кафедри КДПУ Володимир Казаков.
Життя Олексія було тісно пов’язане з Кривим Рогом. Був затятим мандрівником, дослідником свого краю, активним волонтером, завжди на вістрі життя, — згадує хлопця підприємниця Оксана Павлушенко.
«Невимовний біль, його вже немає в живих. Клята русня забрала життя молодого, оптимістичного, фантастичного хлопця, який був люблячим сином у мами Ані. Останні пів року мала честь щонеділі з ним бачитися та чути його голосний сміх на наших іграх ДнД….
В цей понеділок він отримав у нас китайську посилку з світловими мечами (в школу планував забрати), радів, грався як дитинка…. Сил та співчуття рідним та близьким…», — з болем написала пані Оксана.
З болем втрати не можуть змиритися у Криворізькому ліцеї №35 «Імпульс». Молодий і перспективний вчитель тут викладав географію.
«Нашому колезі навіки 20 років… У пам’яті він залишиться веселим, активним, неймовірно харизматичним хлопцем. Захоплювався історією, досліджував довкілля ріднокраю, мандрував горами, любив море. Умів дружити, підтримувати, надихати. Займався волонтерством. Мав грандіозні плани стосовно свого професійного та особистого життя, яким, на жаль, не судилося здійснитися. Легких хмаринок тобі, наш любий колего», — написали у Фейсбук колеги, учні та батьківська спільнота ліцею.
Була у Олексія ще одна любов – чотирилапі друзі.
«Цей юнак разом з одногрупниками приїздив до нашого Центру восени на День відкритих дверей. Вигулював песиків, гарно провів тоді час, у нас йому дуже сподобалось. Перед Новим роком він передав нашим чотирилапим друзям цілу купу сіна, щоб наші хвостики не мерзли протягом довгої зими. Ми тоді виставили пост подяки йому на нашій сторінці… І тут така новина… Олексію, ти був гарною людино, спочивай з миром», — з сумом написали в міському «Центрі поводження з тваринами».
Світлу пам’ять світлої людини сьогодні зранку вшанували студенти педуніверситету. Тримаючи в руках портрети Олексія, вони схилили голови у хвилині мовчання за загиблим другом.
«Цей день здійснення мрій», — так підписав своє останнє фото зі студентського балу Олексій Акименко. Попереду у обдарованої молодої людини було ціле життя…
