Моторошні подробиці загибелі в російському полоні української журналістки, криворожанки Вікторії Рощиної, які стали відомі з фільму-розслідування Слідство.інфо «Останнє завдання Віки», глибоко шокували громадськість.
Нашу землячку заарештували в серпні 2023 року в окупованому Енергодарі, де вона намагалася вести розслідування про російські катівні та зникнення людей. Діяльність української журналістки привернула увагу ворога. Свідок розповів журналістам, що Вікторію «вирахував дрон». Кілька тижнів її утримували в Мелітополі, а наприкінці грудня 2023 року вивезли до в’язниці російського Таганрога. Цю буцегарню окупанти перетворили на справжній табір тортур для українців.
У полоні тендітну 26-річну дівчину холоднокровно закатували до смерті. Колегам Віки вдалося розшукати її співкамерницю, яка розповіла, що бачила ножові рани на руці й нозі Вікторії, сліди від побиття, шрам від колотої рани. Віка розповіла співкамерниці, що її допитував дуже жорстокий і нестриманий «слідчий». Не один раз її били струмом так, що вона була вся синя.
Визволені полонені розповідають, що з жінками у таганрозькому СІЗО №2 чинять страшні тортури: нещадно б’ють і за ноги запихають у величезну пічку, в якій горить вогонь. Росіяни чіпляють бранцям «прищепки» до пальців, вух і грудей і дають по них струм, потім поливають крижаною водою, збільшуючи напругу. Здається, що аж скальп із черепа злітає. Люди зі слабким серцем не витримують і помирають.
Віка розповідала співкамерниці, що їй такі прищепки чіпляли до вух. Криворожанка сиділа в камері з двома жінками. Одна з них каже, що росіяни ховали виснажену журналістку, яка під кінець важила вже 30 кг, від перевірок власної омбудсменки. Віка сиділа на підлозі скрючена. Після знущань вона не могла спати, мала проблеми зі шлунком, у неї зникли місячні й піднімалася температура.
«Росіяни бачили, що вона сильно схудла, але дали знати лікарям лише в квітні, — згадує співкамерниця. — До лікарні її забрали аж у червні, коли вона вже не могла підняти голови від подушки. Я допомагала їй встати. До лікарні її несли на ношах, сама рухатись уже не могла. Після цього Віка опинилась в одиночній камері. Постові говорили їй: покажися, бо ми тебе не бачимо. Керівництво зрозуміло, що вона на межі і має критичну вагу. Віка наполягала, щоб її звільнили чи поміняли, просила випустити, але не довіряла нікому, жодним обіцянкам».
У закатованої жінки почали опухати ноги, ступні. До неї викликали лікарів і запропонували таблетки для укріплення серця, але вона вимагала надати їй анотацію. 8 вересня Віку вивели з камери — і більше ніхто її не бачив. А 2 жовтня батькові Вікторії на електронку надійшов лист від міноборони рф, що його донька 19 вересня померла, а її тіло буде передане українській стороні в межах обміну. При цьому не було додано ні довідки про причини смерті, ні доказів. Тіла Вікторії так і не повернули.
Сумує за загиблою колегою криворіжець Колян Пастико. Він колишній оператор телебачення, а зараз військовослужбовець ЗСУ.
«Віка була фанатично відданою роботі, — розповів нам військовий. – Ми разом працювали 5 років на Громадському, з 2018 по 2022-й знімали акції, мітинги, вели стрими. Вона могла віддавати роботі весь свій час, без залишку. Це була цікава дівчина – у спілкуванні з друзями м’яка й скромна, сором’язлива, але в роботі, при виконанні редакційного завдання, могла виявляти жорсткість, принциповість і наполегливість. Віка була безстрашною й відповідальною. Задля поставленої мети долала будь-які кордони, пробивала їх наполегливістю. Вона навчилася самостійно знімати й монтувати, бо її темп витримували не всі оператори. Коли Віка потрапила у полон уперше, її вдалося визволити, але, на жаль, з другого вона живою не вийшла».
Після гучного розслідування українських медійників, росіяни приховують факт утримання ними Рощиної. На запит українців вони відповіли, що в СІЗО №2 Таганрога Віки ніколи не було. Але це відверта брехня, бо свідки підтвердили не лише її перебування там, а й жорстокі тортури, які застосовували до худорлявої, невисокої дівчини.
На зараз, у полоні російських катів перебувають ще понад 30 українських журналістів, серед яких ще один криворіжець, фрілансер Радіо Свобода Владислав Єсипенко.
Фільм «Останнє завдання Віки» дивіться нижче. Джерела — Слідство.інфо, організація «Репортери без кордонів», Українська правда, Рудана.
