В умовах повномасштабної війни українці як ніколи потребують підтримки, і держава постійно запроваджує нові програми допомоги. На жаль, цим активно користуються шахраї, які вигадують дедалі витонченіші схеми, щоб виманити гроші та особисті дані. Вони маскуються під представників державних органів, міжнародних організацій чи навіть ваших знайомих, обіцяючи «виплати» або «компенсації». Як розпізнати ці пастки та захистити себе? У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розкаже про найпоширеніші шахрайські методи та надамо чіткі рекомендації, як не стати їхньою жертвою.
Загальні ознаки та принципи роботи шахрайських схем
Шахрайські схеми, незважаючи на свою різноманітність, мають спільні ознаки та принципи, що дозволяють їх ідентифікувати.
Ключові ознаки, що мають насторожити:
- Тиск і терміновість: шахраї створюють штучне відчуття невідкладності. Вам кажуть, що треба діяти негайно, інакше ви втратите «унікальну можливість» або зіткнетеся з «негативними наслідками» (наприклад, блокування рахунку, скасування виплати). Це робиться для того, щоб ви не мали часу на роздуми, перевірку інформації або консультації з близькими.
- Обіцянки легкої вигоди: пропозиції, які здаються «занадто добрими, щоб бути правдою», зазвичай такими і є. Це може бути «державна виплата, про яку ніхто не знає», «гарантований надприбуток від інвестицій» або «неймовірно вигідний приз». Пам’ятайте, безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.
- Маніпуляція емоціями: шахраї майстерно грають на ваших почуттях. Це може бути страх (наприклад, погрози, що ваш рахунок буде заблоковано), жадібність (обіцянки швидкого збагачення), співчуття (прохання про допомогу «другу в біді») або навіть бажання допомогти ЗСУ чи постраждалим.
- Вимагання конфіденційних даних: головна мета шахраїв – отримати вашу особисту інформацію. Це можуть бути:
- Банківські реквізити: повний номер картки, термін дії, CVV/CVC-код, ПІН-код. Важливо: справжні установи НІКОЛИ не запитують CVV/CVC-код або ПІН-код для отримання виплати!
- Паролі та логіни від онлайн-банкінгу, соціальних мереж чи електронної пошти.
- Дані документів, що посвідчують особу (паспорт, ІПН).
- Використання офіційних назв та символіки: Для підвищення довіри шахраї часто маскуються під відомі установи: банки, державні органи (Пенсійний фонд, Дія, Міністерства), міжнародні організації (ООН, Червоний Хрест). Вони можуть використовувати схожі логотипи, кольори та навіть імена відомих посадовців.
- Незвичайні або нелогічні вимоги: Будь-яка вимога, яка виглядає підозріло, є приводом для пильності. Наприклад:
- Сплатити «комісію» або «страховку» для отримання «безкоштовної» виплати.
- Переказати гроші на невідомий рахунок для «верифікації».
- Перейти за сумнівним посиланням або завантажити невідомий файл.
- Відсутність офіційних каналів зв’язку: Якщо з вами зв’язалися через невідомий номер, сумнівну електронну пошту, фейкову сторінку в соцмережах, а не через офіційні контакти, вказані на сайті установи, це тривожний сигнал. Справжні організації завжди використовують лише свої офіційні канали.
Звертаючи увагу на ці ознаки, ви значно підвищуєте свої шанси розпізнати шахрайство та захистити себе.
Фішингові сайти та фейкові державні портали: як не потрапити на гачок
Фішинг – це вид шахрайства, метою якого є викрадення конфіденційних даних за допомогою підроблених веб-сторінок, що імітують справжні.
Як розпізнати:
- Адресний рядок: уважно перевіряйте URL-адресу сайту. Фішингові сайти часто мають невеликі відмінності в назві (наприклад, замість gov.ua може бути goov.ua, gov-ua.site, gov.in.ua). Звертайте увагу на протокол «https://» та наявність значка замка – це ознака безпечного з’єднання, але не гарантія автентичності сайту.
- Дизайн та зміст: хоча шахраї намагаються копіювати дизайн, можуть бути незначні відмінності: неякісні зображення, орфографічні помилки, відсутність деяких розділів або неактивні посилання.
- Вимога ввести повні дані картки: справжні державні сайти НІКОЛИ не вимагатимуть вводити повний номер картки, термін дії, CVV/CVC код та пін-код для отримання виплати. Для зарахування коштів достатньо лише номера IBAN рахунку або номера картки (без CVV/CVC та пін-коду).
- Незвичайні вікна оплати: шахрайські сайти можуть перенаправляти на підроблені платіжні шлюзи, що виглядають майже як справжні, але мають відмінності в адресі або відсутність логотипів платіжних систем.
Як захиститися:
- Завжди вводьте адресу сайту вручну або користуйтеся закладками: не переходьте за посиланнями з підозрілих SMS, електронних листів чи оголошень у соцмережах.
- Перевіряйте офіційні джерела: якщо вам прийшло повідомлення про якусь державну виплату чи послугу, перейдіть на офіційний сайт відповідної установи, щоб перевірити інформацію.
- Використовуйте антивірусне програмне забезпечення: воно може блокувати доступ до відомих фішингових сайтів.
- Будьте уважні до спливаючих вікон: не вводьте дані в спливаючих вікнах, якщо ви не впевнені в їхній легітимності.
SMS-розсилки та дзвінки з обіцянками «державних виплат»
Це один з найпоширеніших видів шахрайства, особливо під час криз або запровадження нових соціальних програм.
Принципи роботи:
- SMS-повідомлення: ви отримуєте SMS, де вас сповіщають про «нарахування державної допомоги», «компенсації» або «термінової виплати». У повідомленні може бути посилання, за яким «треба перейти для оформлення». Це посилання веде на фішинговий сайт.
- Телефонні дзвінки: шахраї телефонують, представляючись співробітниками банку, Пенсійного фонду, соціальних служб, Міністерства чи навіть міжнародних організацій (ООН, Червоний Хрест). Вони можуть стверджувати, що для отримання виплати потрібно терміново надати дані картки, «підтвердити особу» або навіть переказати кошти на «безпечний» рахунок.
- Тиск та терміновість: голос у слухавці може наполягати на негайних діях, залякувати блокуванням рахунку або анулюванням виплати, якщо ви не надасте потрібну інформацію негайно.
Як захиститися:
- Ігноруйте підозрілі SMS та дзвінки: не відповідайте на них і не переходьте за посиланнями.
- Не розголошуйте особисті дані: пам’ятайте, що справжні представники банку чи державних установ НІКОЛИ не запитують повний номер картки, термін дії, CVV/CVC, пін-код або одноразові паролі з SMS.
- Перевіряйте інформацію через офіційні канали: якщо ви сумніваєтеся, зателефонуйте на гарячу лінію банку (номер вказаний на звороті вашої картки) або на офіційну гарячу лінію відповідного державного органу.
- Блокуйте підозрілі номери: ви можете заблокувати номер, з якого надходять шахрайські повідомлення.
Шахрайство через месенджери та соціальні мережі
Цей вид шахрайства стає все більш популярним через зручність та широке розповсюдження месенджерів (Viber, Telegram, WhatsApp) та соціальних мереж (Facebook, Instagram).
Принципи роботи:
- Злам акаунтів друзів/знайомих: шахраї зламують акаунти ваших знайомих і починають просити у вас гроші «в борг» або посилаючись на «складну ситуацію». Вони можуть посилатися на терміновість, хворобу родичів або інші невідкладні потреби.
- Фейкові розіграші та акції: створення груп або сторінок, що імітують відомі бренди або особистості, які проводять «розіграші цінних призів» або «акції з грошовими виплатами». Для отримання «призу» вимагається сплатити невелику комісію або перейти за фішинговим посиланням.
- Шахрайські оголошення: публікація оголошень про продаж товарів за заниженими цінами, пропонування роботи з високою оплатою, але з вимогою «оплатити страховку» або «отримати матеріали» тощо.
- Фішингові боти: створення ботів у Telegram або Viber, які імітують державні сервіси або служби підтримки, та виманюють персональні дані.
Як захиститися:
- Завжди перевіряйте інформацію у друга/знайомого особисто. Якщо вам написав знайомий з проханням про гроші, зателефонуйте йому (а не напишіть у відповідь) і переконайтеся, що це дійсно він, а не шахрай.
- Не вірте надто привабливим пропозиціям. Якщо пропозиція звучить занадто добре, щоб бути правдою, швидше за все, це шахрайство.
- Будьте обережні з невідомими посиланнями: не переходьте за посиланнями, які надходять від невідомих контактів або викликають підозру, навіть якщо вони надіслані від знайомих (їхній акаунт міг бути зламаний).
- Перевіряйте джерело інформації: перед тим, як брати участь у розіграші або акції, переконайтеся, що це офіційна сторінка компанії/бренду, а не фейк.
- Налаштуйте двофакторну автентифікацію: це додатковий рівень захисту для ваших акаунтів у месенджерах та соціальних мережах.
Офіційні джерела інформації про державну допомогу
Для отримання достовірної та актуальної інформації про державну допомогу, виплати, субсидії та інші соціальні програми звертайтеся виключно до офіційних джерел:
- Портал «Дія»: diia.gov.ua – головний державний портал електронних послуг. Тут публікується перевірена інформація про всі доступні програми допомоги та способи їх отримання.
- Офіційні сайти міністерств та відомств:
- Міністерство соціальної політики України: msp.gov.ua – відповідає за соціальні виплати, субсидії, допомоги внутрішньо переміщеним особам.
- Пенсійний фонд України: pfu.gov.ua – інформація щодо пенсій та соціальних виплат.
- Національний банк України: bank.gov.ua – публікує рекомендації щодо фінансової безпеки та протидії шахрайству.
- Офіційні сторінки державних органів у соціальних мережах: завжди шукайте сторінки з «синьою галочкою» (верифікацією). Це підтверджує їхню справжність. Проте, навіть на верифікованих сторінках, будьте обережні з посиланнями та закликами до дії.
- Гарячі лінії державних установ: номери гарячих ліній завжди вказані на офіційних сайтах (наприклад, 15 36 — «Гаряча лінія» МВС, (044) 351 46 92 — «Гаряча лінія» «єВідновлення» тощо). Зателефонуйте туди для уточнення будь-якої інформації.
- Перевірені українські ЗМІ: обирайте великі, авторитетні інформаційні ресурси, які посилаються на офіційні державні джерела.
Ніколи не довіряйте інформації з анонімних каналів у Telegram, Viber, сумнівних сайтів, SMS-розсилок та дзвінків з невідомих номерів.
Раніше ми писали, як захистити соцмережі від зламу та що робити, якщо ви все ж таки стали жертвою кібератаки.
Також ми розповідали, які є види відповідальності для осіб, які свідомо продукують та поширюють фейки під час війни.
