Нині у Кривому Розі провели в останню путь загиблого воїна Олександра Перова. Його життя обірвалося поблизу селища Дружба Донецької області, де зараз триває запекле протистояння з росіянами.
На військову службу Олександр був призваний торік у листопаді, служив солдатом інженерно-саперного відділення.
Близько 20 років Олександр відпрацював машиністом тепловоза в залізничному цеху №2 «АрселорМіттал Кривий Ріг», був зайнятий у технологічному процесі металургійного виробництва.
Друзі й колеги кажуть, що 47-річний Олександр Перов був розсудливим, товариським, мав щедру душу.
«Олександр мав багатий професійний досвід та педагогічні здібності. У якості наставника він навчав початківців-залізничників нюансів своєї справи, – говорить Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – Важко та гірко повірити, що такі люди, як Олександр, нас полишають. На жаль, це не єдина втрата у нашому цеху. Я впевнений, що після Перемоги України в цій страшній війні, справу Олександра продовжить його брат Сергій, який теж є працівником нашого цеху і який зараз теж воює за свободу країни».
«Гарний був сусід у мене, хороша людина, — ділиться спогадами сусідка Галина Павлівна. – Ніколи людям поганого не робив. Був двічі одружений, двоє синів має».
«Ми працювали разом в одному колективі. Це була добра, приязна людина. Професіонал у своїй справі. Так шкода втрачати таких гарних людей… Це велика втрата для нас всіх», — поділився колега Перова, Євген Глушко.
Рідні, близькі, колеги й побратими навіки попрощалися з полеглим бійцем, який мужньо боронив нас від лютого російського загарбника.
Вічна пам’ять і слава Герою!
