В Павлоградському музеї відкрилась виставка картин Алли Лавренко
Представлені 23 картини художниці, переважно пейзажі. Виставка має назву «Містерія Всесвіту».
«Природа – основа Всесвіту, основа всього живого. Намагаюсь малювати яскраво, щоб картини надихали, давали серцю більше натхнення, позитиву. Надихатись життям і вірити в краще. У щось закохалась і намалювала, про щось замріялась і намалювала. І ніколи не знаю кінцевий результат. Можу намалювати картину, а потім ще з місяць домальовувати нові деталі, допоки не відчую серцем, що вже досить», – розповідає художниця.
Каже, що саме творчість врятувала їй життя.
Одна добра знайома-волонтерка запропонувала їй розписати фарбами експонат з музею – уламок ворожої ракети, яку збили над Павлоградщиною захисники України.
«Коли побачила основу майбутньої картини, відчула гидливість, відразу, спротив. Зібралась з духом, взяла в руки залізяччя і внесла в дім, щоб почати творити. Темний, важкий, холодний на дотик, з обірваними гострими краями залізний уламок своєю формою нагадав мені територію моєї країни на карті. «Я зможу. Я намалюю», – сказала я собі. …. Моя уява працювала цілодобово. Сюжет за сюжетом відображала фарбами на металі життєві історії, які пережила моя Україна під час війни з російським агресором в боротьбі за волю, за право на життя», – розповідає Алла Лавренко.
У ніч на 1 травня 2023 року засиділась над картиною допізна. У ту ніч Павлоград накрили ворожі російські ракети. Цей випадок художниця описала у своєму есе.
«Через декілька хвилин, опанувавши страх, затамувавши подих, я потроху пересувалась будинком і намагалась зрозуміти, що відбувається. Коли зазирнула у спальну кімнату – оціпеніла. Вся штукатурка зі стелі була розкидана кімнатою. Звисали шматки шпалер, на карнизах обірвані штори. Зламане під вагою глиби штукатурки, стояло ліжко. Ще декілька хвилин тому я хотіла тут лягти спати….Це справжнє диво. Іронія долі – уламок ракети зберіг мені життя».
У перші дні війни пробувала малювати, але картина вийшла сіра, темна, неприємна…. Ця картина і досі не завершена. Залишилась як спогад про ті відчуття ……
Пройшов час, вона впоралась зі стресом і почала малювати більш яскравими кольорами. Як реакція на стрес з’явилась картина «Вільна».
«Я мрію, я все роблю для того, щоб наша країна була вільна».
