Не тягар, а корисний ресурс. Як переселенці змінили життя у Тальнівській громаді

 

 

Нове життя настало

До вересня 2022 року сиділи мешканці Тальнівської громади, що на Черкащині по своїх домівках. Дехто виїздив з

важливих справ на власній автівці чи велосипеді. Громадський транспорт працював вкрай незадовільно – лише два рейси вранці та увечері. Проте із вересня 2022 року життя в громаді змінилось.

— Нове життя настало. Тепер ми можемо їздити куди нам потрібно упродовж всього дня – в магазин, в лікарню, на ринок. Ми дуже задоволені, – розповідають тальнівчани.

А починалось все так…

Проживав у м. Костянтинівка, що на Донеччині підприємець Андрій Роженко. Мав близько 30 автобусів у своєму транспортному підприємстві та надавав послуги з перевезення пасажирів в місті та на приміських маршрутах. Проте повномасштабна війна змінила життя всіх українців і Андрія Роженка теж. Довелось думати де та як рятувати сім’ю та підприємство.

— Історія наша була велика. Трохи прийшов до тями, взяв себе в руки і почали все заново. Спочатку ми в Олександрію потрапили, потім на Хмельниччину, а потім познайомились з Василем Петровичем. Зустрілись, побалакали, знайшли спільну мову, вирішили, що потрібно допомагати. Місто було трохи слабке в транспортній інфраструктурі, не вистачало автобусів і було прийнято рішення почати перевозити людей, – розповідає Андрій. 

Василь Петрович Сідько – то міський голова Тального.

 

Переганяти автобуси з Костянтинівки до Тального Андрій Роженко почав ще у квітні 2022 року.

Перевозили їх не пустими – давали оголошення в інтернеті та евакуювали людей у більш безпечні місця. Перевезли близько 15 автобусів. Частина з них стоїть в запасі.

— Базу орендуємо, ціна адекватна і приміщення гарне, є оглядова яма і все, що потрібно для роботи, – розповідає перевізник.

І уже з 1 вересня 2022 року в Тальнівській громаді активно запрацював міський транспорт. Перевозили людей і по місту і по всіх селах громади.

Маршрути визначали разом з міською владою та громадою. В соцмережах дали оголошення, порадились з місцевими жителями, трохи відкоригували – і поїхали…

— Коли я почав працювати, то по місту лише один маршрут ходив – зранку і ввечері. Зараз в місті нове життя настало. Люди почали рухатись в магазини, на ринки. По місту 7 рейсів і додали ще восьмий рейс. До лікарні кожні 15 хвилин рухається транспорт.

Трудиться на підприємстві 10 водіїв, місцевих жителів. Щоправда, передпенсійного та пенсійного віку.

— Чи берете на роботу жінок?
— Беремо, але вони не йдуть чомусь.

Для пенсіонерів визначили час та день, коли можна проїхати безкоштовно – у четвер з 10.00 до 14.00. Зранку люди їдуть на роботу, а у цей час менше пасажирів.
Щоправда, пенсіонери кажуть, що у ці години великий «аншлаг» у транспорті, проте раді, що є можливість потрапити у потрібне місце.

— Нехай хоч і за гроші, аби тільки їздив. Ми задоволені. Дуже добре, що у нас з’явився такий чоловік.

Задоволений також і перевізник, і міський голова. Одним словом, добре всім.

Підприємство зареєстроване у Тальному, то ж податки ідуть до місцевого бюджету.

Андрій Роженко розповідає, що тут він облаштувався добре –  виділили житло, діти ходять до школи, дружина працює разом із ним, сімейний бізнес. Каже, що йому тут подобається. І по завершенню війни не планує повертатись до Костянтинівки. Хіба що бізнес свій і там також активізує.

— Коли війна закінчиться, то залишусь тут. Якщо буде можливість відновити там транспортний рух, то відновлю. Але це не впливатиме на Тальне. Я коней на переправі не міняю. Якщо є договір на 5 років, то я його виконую. Якщо буде така можливість, то буду і там, і тут. У мене є водії, котрі там залишились.

Вартість проїзду в міському транспорті Тального, принаймні на початок вересня, становила 10 грн. У найближчих планах було збільшити тарифи на перевезення пасажирів до 15 грн.

Про все це журналісти зі всієї України дізнались під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

                        Тетяна Верба теж там була

 

Новости Днепра