Таємниці будинку Файнштейна розкриті…
Це була найкрасивіша будівля Уманського Хрещатика. Витончені пані та поважні пани неспішно прогулювались його вулицями. Потім підіймались на другий поверх будинку Файнштейна. Там в ресторані грав струнний оркестр Савелія Жадана, уманського музиканта. До речі, є відомості про те, що саме Савелій (Шевель Ізраілевич) є автором знаменитого Аргентинського танго. Так що, ця запальна мелодія має уманське коріння. Історія створення цієї популярної музики заслуговує на окрему статтю, а чи навіть цілу книгу. Але сьогодні не про це…
Так от, за історичними даними будинок на розі вулиць Незалежності та Небесної Сотні в Умані побудований на початку ХХ ст. Ім’я архітектора невідоме. Проте відомо, що будинок належав купцю другої гільдії Вольку Іосіфовичу Файнштейну. Він займався благодійністю та меценатством.
За радянських часів в частині будівлі розміщувались різні торгові заклади, частина була занедбана.
Друге життя будівлі дав видавничо-поліграфічний центр «ВІЗАВІ». У 2021 році вони відкрили тут свій офіс. І саме їм вдалось віднайти таємниці будинку Файнштейна. Розібрали стіну і побачили … вхід в підземелля.
— Ті люди, які сюди прийшли, вони дуже любили історію свого краю і вирішили відновити спочатку будівлю. Оце відшкрябувалось вручну, кожна цеглинка, оце рідне, стеля теж рідна. Все це історичної давнини. І коли вони дійшли до цієї стіни, то всі дуже здивувались, тому що вона була закладена якось інакше. А ми дуже любимо розгадувати ребуси — ну що ж там таке. І ми розібрали цю стіну й побачили вхід в підземелля. Тут були сходи, але це все було завалено глиною, цеглою, плитами. Ми почали це витягати. Посеред бруду та глини знаходили дуже дивовижні речі. Це були якісь пляшечки, скляночки. Деякі пляшечки були цілі, декотрі биті. Схожі на медичний посуд.
— Потім, коли ми почали вивчати історію аптеки, то ми зрозуміли, що раніше в аптеках не тільки ліки продавали, а й виготовляли їх. Але у нас залишались сумніви, чи дійсно це аптека, чи дійсно це щось медичне. Аж доки ми не знайшли пігулки, яким понад 100 років, навіть з якоюсь рідиною. Тоді ми вирішили, що це дійсно щось медичне і почали вивчати історію цієї будівлі. Ось вона будівля Файнштейна. Бачите якою красивою вона була. На другому поверсі був готель, а на першому були різні крамнички. І посеред тих крамничок була аптека та аптечні склади, які змінювали своїх власників.
— Чим відрізнялись аптечні склади від аптек? В аптеках продавались суто ліки, а в аптечних складах можна було придбати мінеральні води, жіночі парфуми і навіть вина. Коли ми почали вивчати історію аптек, то зрозуміли, що раніше в аптеках стояли столики і люди могли прийти, посидіти, поговорити про життя, погоду. Такі світські зустрічі були. Могли випити вина чи кави, придбати ліки. Ми знайшли пляшечку, на якій написано на латині – олія евкаліптова. Вона ціла. А нещодавно ми знайшли тут пляшечку, на якій зберігся напис — «Для обуви, кожаных изделий». Скоріш за все, це якийсь гуталін, вакса. Вона пролежала 100 років. Коли ми все це почали знаходити, в тому числі й ось такі штучки. Як ви думаєте що це таке? Це кахлик, ним обкладалась грубка. Коли ми все це познаходили, то нам люди почали приносити різні речі – хтось дарував свої колекції й тепер у нас чимало експонатів давнини – часів трипілля, козаччини, – розповідає екскурсовод Оксана Князєва.
Тобто в одному приміщенні видавничо-поліграфічний центр «ВІЗАВІ» поєднав і роботу, й історію міста.
— Перша зала – це ми тут працюємо, а друга – то наша душа.
«Не музей» — таку назву має ця зала.
Кажуть, що все зроблено для того, аби діти та дорослі могли познайомитись з історією рідного краю. Знайомство відбувається в цікавій ігровій формі.
Нині тут проходять цікаві історичні квести, екскурсії в минуле, майстер-класи для дорослих та дітей. Наприклад, можна спробувати друкувати книгу за допомогою наливних форм фарби, як це робилось колись. Проводяться відповідні майстер-класи. І дітям це дуже подобається.
Можна побачити найбільшу в центральній Україні колекцію з понад ста мініатюрних книг, стародруки, друкарські станки та різні поліграфічні експонати.
А ще експонати часів Трипілля, Скіфії, козацтва, справжнє підземелля, рештки столітньої аптеки та придбати сувеніри.
Можна також послухати на вініловій платівці Аргентинське танго. Можливо, саме у цих стінах Савелій Жадан виводив ноти знаменитої мелодії.
І саме завдяки небайдужим до своєї історії людям, сьогодні будинок Файнштейна увійшов до унікального туристичного маршруту. Гостей міста тут познайомлять з єврейським минулим Умані.
До речі, наш екскурсовод, Оксана Князєва — переселенка з Донеччини. Каже, що в Умані почувається як вдома, бо Україна – то наш дім.
Так що, будете в Умані обов’язково відвідайте «Не музей». Журналісти зі всієї України відвідали, приємно вражені.
Престур організований Харківським пресклубом.
