Закон говорить чітко: назва Павлоград – є символом російської колонізаційної політики
Більшість наших громадян бажають якнайскорішої нашої перемоги над російським агресором, щоб раз і назавжди відбити в московитів бажання воювати з Україною. Але не всі розуміють, що таке деколонізація і для чого вона потрібна.
Путін при кожній нагоді не втомлюється повторювати, що росія буде воювати з Україною до тих пір, поки не звільнить від бандерівців всю Новоросію, а Новоросія в нього — це вся лівобережна Україна і Північне Причорномор’я, включно з Кримом.
Звідки ж взялася ця Новоросія?
Після смерті гетьмана України Богдана Хмельницького, московія починає повзучу колонізацію України, скориставшись так званою Руїною, яку ж вона сама і спровокувала. Після програшу під Полтавою українсько-шведського війська московитам, почалася вже відверта загарбницька політика російської імперії.
1775 року була знищена Запорізька Січ і все, що нагадувало про запорозькі вольності. Запорожців було переселено на Кубань, а хто не підкорився цариці Катерині створили Задунайську Січ. Було введено кріпацтво на всій тодішній території України, було заборонено друкування книжок українською мовою, закрита Києво-Могилянська академія, всі міста і містечка південної України, що нагадували про запорожців, було перейменовано на московський копил.
Так з’явилися Катеринослав, Єлисаветград, Маріуполь, Олександрівськ , Олександрія, Новомосковськ, Павлоград. Козацька Самарь стала Новомосковськом, Матвіївка – Павлоградом. Радянська влада довершила те, чого не встигли зробити в російській імперії, так на злитті Південного Буга і Синюхи, де були козацькі поселення Орлик, Голта, Богопіль, всі вони стали Первомайськом, козацькі Олешки стали Цюрюпінськом.
Не менш жорстоко росія поступила і з Кримом – були зруйновані і зрівняні з землею всі античні міста, руїни яких там ще залишалися (відома московська політика, бо до них, бачите, тут нічого не було), а кримських татар і греків було висилено з Криму. Російська імперія, по суті, була ординською і вела себе на завойованих територіях як орда.
Громадяни України повинні собі чітко усвідомити, що мова, назви вулиць, пам’ятники і назви міст – є маркерами, якими росія мітила свою територію (там где звучит русская речь – там єсть земля русская). Пам’ятники, назви вулиць і міст є символами, які впливають на ментальність і підсвідомість людей.
Якщо в кожному місті і селі поставити пам’ятники лєніну, суворову, пушкіну, то це буде територія росії.
Висновок – ми повинні якнайшвидше позбутися цих імперських символів. Верховна Рада України прийняла Закон «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Тепер я звертаюся до тих, хто звик до назви Павлоград — так ми всі звикли. Але , якщо усвідомити , що було до Павлограда? А були козацькі поселення, був споконвічний торговий Муравський шлях, який був відгалуженням Великого Шовкового шляху і яким возили товари ще в часи Київської Руси. На кожній переправі через річку були поселення, які обслуговували ці переправи.
Муравським шляхом ішло військо князя Ігоря , яке згадується в «Слові о полку Ігоревім». До того як з’явилася назва Павлоград, було висилено козацьке населення, полкове військове укріплення Самарська Радута, на місці сучасної Олефірівки, було знищене і зрівняно з землею. На їх місце цариця Катерина завезла крестьян з російських губерній. Переіменувавши поселення Матвіївка на Павлоград, колонізатори відрізали величезний шмат нашої історії. А щоб ми не знали своєї історії, були знищені всі старовинні книги і документи. Нічого тут не було, бо був Дикий степ, а росія принесла на ці терени цивілізацію.
Ясно тільки одне – назву Павлоград замінять, і тут не допоможуть ніякі хитрощі, я маю на увазі притягнення за вуха до назви Павлоград святого Павла, бо Закон говорить чітко: «Назва Павлоград – є символом російської колонізаційної політики».
Голова культурологічного клубу «Українська цивілізація» Микола Заремба
