Він міг не повертатися на фронт. У Кривому Розі поховали українського бійця Артема Єжеля.
Артем Єжель у мирний час працював у ліцеї академічного спрямування «Міжнародні перспективи». З перших днів повномасштабної війни був в черзі під військкоматом. Наполегливого чоловіка помітили і вже весною наш земляк боронив рідну землю у складі батальону «Дике поле», визволяв Херсонщину.
«Коли почалася війна, він добровольно пішов нас захищати. Потім у нього була важка травма, контузія і його списали. Він міг туди не повертатися», — згадує сусідка Катерина.
Але Артем вирішив інакше. Пройшовши реабілітацію і проробивши кілька місяців стропальником на одному з підприємств, чоловік знову відправився на передову. Друзі та колеги Артема не здивувалися такому рішенню, адже у житті він завжди проявляв справжній чоловічий характер.
«Світлий хлопець, сумлінний, скромний і чесний. Багато людей прийшло з роботи — всі з великим співчуттям і з величезним болем у серці», — ділиться колега Артема Олена.
«Завжди підтримував, був невід»ємною частиною бригади, такий позитивний», — з болей говорить ще одна колега Світлана.
Вдруге Артем Єжель воював на Донецькому і Харківському напрямках. Але, вже у складі 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Був командиром мінометного взводу. Тиждень тому життя мужнього захисника обірвалося.
«Якщо треба була допомога чи порада, завжди підтримає. Дружній був чоловік, невимовне горе, як дізнався, вибачте…», — плаче друг воїна Олександр.
Місцем останнього спочинку героя стала Алея почесних поховань на Центральному цвинтарі.
