Учора Криворізький центр поводження з тваринами гречно приймав гостей. На комфортабельному безкоштовному автобусі сюди привезли криворіжців, охочих провести дозвілля серед пухнастих і хвостатих.
Підопічні закладу зустріли відвідувачів буквально зі сходинок автобуса. У центрі не лише знайомили з чотирилапими улюбленцями, а й влаштували мініпікнік на свіжому повітрі. На захід запросили фотографа, який робив для гостей пам’ятні знімки з тваринами. Криворіжці гуляли територією, придивляючись до пухнастих. А ті радо вихляли хвостиками у відповідь, сподіваючись знайти нову родину.
Зараз у центрі живуть більше 400 безпритульних собак, кожна тварина має травми минулого. Щемна історія сталася і в родині Сергія, який після вибухів втратив свого пса маламута. За словами господаря, від початку війни пес дуже нервував через будь-які гучні звуки, а рік тому втік, перескочивши паркан.
«Я з сином маленьким шукав його. Їздили машиною по району. Не знайшли його тоді. Ми тільки сюди приїхали, кажу, подивимося собачку. От ходили-ходили. І тут я кажу, а он у вас маламут, бо карі очі, бо у хаскі вони блакитні, або може бути арлекін – одне око каре, одне – блакитне. Говорю, у мене теж був арлекін. От, показує… Оскар», — передає радісні емоції Сергій.
Нарешті, родина возз’єдналася і тепер Оскар знову поїде до рідного дому з турботливими господарями.
Помічниця кінолога Ярослава Філіпчук переповідає історію порятунку Бафі та Каспера:
«За нашим центром, на руїнах жила собачка-дикунка. Вона привела виводок. Цуценята усі дикі. Ми скільки разів намагалися знайти їх, але мати постійно ховала. А якось ми з колегою вийшли на центральну вулицю і бачимо: двоє цуценят вийшли на дорогу наче допомоги попросити. Так ми знайшли Каспера і Бафі. Ледь дихаючи, вони лежали на сонці, без води та їжі. Ой, які вони були страшні. І блохи, і кліщі, і волосоїди. Ми тут над ними чаклували-лікували. Вони у нас виросли на руках, вакциновані. Але їм як передала мамка з молоком, що люди – це зло, небезпека. Так вони й досі остерігаються людей, бояться».
Дуже хоче взяти собі собачку пані Тетяна, відвідувачка центру. Каже: «Маленьку хочу, бо живу в квартирі. Я би тут, мабуть, і плакала б, але стримуюся. Так шкода цих собачок, дуже хочеться, щоб у них все було добре».
А пані Інна привезла до центру свою дитину, яка дуже любить тварин.
«Моя дитина дуже любить собачок, тож захотіла приїхати, бо у нас у місті дуже рідко проводять виставки, мало заходів з залученням тварин. Тому ми приїхали сюди з іграшками та їжею для собак. Тут колектив дуже гарний, кінолог — доброзичливий чоловік. Тут добре все у собак, життя прекрасне», — каже Інна.
А для студента КДПУ Олексія, який з дитинства боїться собак, цей візит став своєрідною психотерапією.
«Я дуже боюсь собак, реально. У дитинстві був поганий досвід з ними, тому я сюди їхав подружитися з ними і тим самим змінити ставлення до цих прекрасних тваринок. І так, мені тут дуже сподобалось. Дуже класна атмосфера, розумію, що колись у мене точно буде собака, і я не буду його купувати, я візьму або з притулку, або маленького цуцика в дворі», — міркує Олексій.
Для тих, хто хоче ближче познайомитися з мешканцями центру, місце зустрічі — вулиця Привітна, 56, Довгинцівський район. Тут на вас дуже чекають, вихляючи хвостиками.
