Попрощалися з молодим розвідником: сьогодні в останню путь провели 26-річного Євгеня Шульженка.
Криворізький захисник Євгеній Шульженко прибув із фронту додому на кілька днів. Молодого розвідника, одного з кращих пілотів дронів вчергове удостоїли відзнаки. Але нагороду Герой так і не отримав — раптово помер. Побратими кажуть — далися взнаки великі бойові навантаження.
«Війна забирає не тільки життя, а й здоров’я. Євген тільки відпрацював, приїхав у місто на нагородження — за відзнакою, але так сталося, що тромб… і смерть. Один з найкращих пілотів БПЛА, оператор ударного дрону кожного дня виконував свої завдання. 26 років. Для мене — дитина. Бачите скільки за моєю спиною прапорів, скільки людей віддали вже свої життя, дуже болить», — важко добирає слова командир батальйону Микола Колесник.
Для рідних героя це — непоправна втрата. В глибокій жалобі — батьки, дружина, сестра розвідника. Рік тому молодий захисник одружився, і понад усе прагнув Перемоги, аби відчути нарешті домашній затишок разом з рідними людьми.
«Мріяли, що скінчиться війна перемогою, зберемося повною родиною і десь — на відпочинок… Він дуже хотів відпочити, надто втомився. Він з 21 року в строю, повномасштабну війну зустрів в Авдіївці, служив у спецназі. Потім прийшов в наш підрозділ – в 129-ту бригаду, Херсон», — згадує батько військового Олександр.
«Єдиний брат, найдорожча людина, мужній, сміливий, захисник сім’ї, батьківщини, всіх нас. Він завжди й мене захищав, хоча я й старша за нього на 11 років, але точно знала — в мене є захист. На жаль, тепер він буде захищати мене звідтіля. Дуже важка для нас втрата», — ледь стримує сльози сестра Марина.
У Євгенія були екстремальні захоплення іще з дитинства. Він навчався у 24-ій гімназії та був серед кращих вихованців клубу «Юний авіатор». Спортивний, активний та завжди серед перших, згадують ті, хто добре знав мужнього розвідника.
«Я працювала в клубі разом з його батьками. Олександр Васильович — інструктор зі спорту, Сніжана Олександрівна викладала парушутну справу. А я – культорганізатор. Пам‘ятаю захід на 8 березня. Женя і мій син тоді подружились, приємно було спостерігати їх у білих сорочках з метеликами — такі надзвичайні і такі гарні. Женя був молодець», — розповідає педагогиня пані Олена.
З військовими почестями захисника провели в останню путь на Центральному кладовищі міста.
Вічна слава Героям!
