Назавжди 49. Жорстока війна забрала життя рудничанина Ігоря Єгорова. 23 січня криворіжець загинув біля Торецька.
Довоєнне життя Ігоря складалось, як і в тисяч його однолітків. Після закінчення школи пішов навчатися слюсарної справи до криворізького ПТУ. Далі на хлопчину чекала служба в армії і робота за спеціальністю на металургійному комбінаті рідного міста.
На початку 2000-х він вирішив змінити фах і знов подався до ПТУ, де опанував спеціальність прохідника.
Наступні двадцять років чоловік працював на різних підприємствах. П‘ять років тому в його трудовій книжці з’явився запис про працевлаштування на Південний ГЗК, гірничу дільницю №14 з експлуатації та ремонту колійних та шляхових машин.
«Він запам’ятався як висококласний спеціаліст і щира людина, на яку можна покластися і якій можна доручити будь-яку справу», — згадує Світлана Вавілова.
У перші дні березня 2022 року Ігор пішов добровольцем до територіальної оборони, згодом став до лав ЗСУ. Боронив Херсонщину, Сумщину, Донеччину.
23 січня в районі Торецька Ігор Єгоров загинув. Про трагічну звістку дружина Олена дізналася лише на третій день.
«Доземно вклоняємося перед мужністю і відвагою нашого воїна, який віддав життя задля того, щоб ми щоразу зустрічали новий день і жили з вірою в мирне майбутнє. Щиро співчуваємо рідним і близьким Героя. Світлий та добрий спомин про Ігоря назавжди залишиться в наших серцях», — написали на Фейсбук-сторінці Південного ГЗК.
Вічна пам’ять і шана захисникові України!
