Сосна-ґодзіла берегла мої сни, поки ноги гуділи гічніше шахедів
Все, що можу сказати: Я не «косив». Така-от сміливість, така-от шляхетність…
Це вірші нашого земляка, поета і музиканта, військового Артура Буряка. На жаль, його гітара замовкла навіки. Артур загинув наприкінці липня від російського артобстрілу.
З початком війни молодий чоловік волонтерив, допомагав фронту. Згодом прийшла і його черга ставати до лав ЗСУ. Він тримав оборону, затуливши нас собою від навали окупантів.
За словами друзів, Артур був обдарованим у музиці, поезії, мав хист до футболу й тонке почуття гумору. Він умів дружити, любити і співчувати. Брав участь у літературних заходах, дарував публіці свої пісні.
Останню шану музиканту і воїну криворіжці віддадуть 8 серпня о 10:00 на Центральному цвинтарі.
Честь і шана! Як же боляче втрачати…
