Два роки вважався зниклим безвісти. Сьогодні Кривий Ріг прощався із своїм вірним сином Анатолієм Трикулем. Наш земляк загинув 1 грудня 2024 року поблизу Торецька під Бахмутом. У січні 2026 року росіяни повернули його тіло. 16 квітня рідним підтвердили, що загинув саме він.
За життя Анатолій дуже любив машини. Вочевидь, все почалося ще з автотранспортного технікуму, який він закінчив. Потім чоловік працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» у прокатному цеху слюсарем. Разом з дружиною виховував дітей.
Менше ніж за місяць після повномасштабного вторгнення взяв до рук зброю. Воював у 100-й окремій механізованій бригаді. Майже два роки вважався зниклим безвісти.
«Наш батько завжди був пов’язаний з машинами, любив техніку. Спочатку купив собі Ланос, потім – велику машину – і повернувся на щиті, — не стримує сліз Ксенія. – Коли ми були маленькими, він такий щасливий був, що може забрати нас з дитсадка чи школи на своєму Ланосі, хоча там треба було лише двір перейти. Він був дуже теплою людиною, яку ми всі обожнювали», — плаче молода жінка.
Донька загиблого Героя буквально благає: «Допомагайте, будь ласка, місту, допомагайте військовим, донатьте для них гроші, робіть все можливе , щоб більше ніхто не повернувся на щиті, як наш батько».
Давно знає цю родину знайома Ірина.
«Щасливі, гарні, працелюбні були разом з Наталкою. Вони так чекали, що він повернеться з війни. Чудовою людиною був Толік, всім допомагав, так чекав на онука», — ділиться жінка.
Анатолію Трикулю тепер назавжди 49. У воїна залишилась дружина, четверо доньок і п’ятимісячна онука.
Вічна шана й пам’ять!
