22 листопада відбулася XV звітно-виборча конференція Криворізької міської організації Профспілки металургів в гірників України, на яку було обрано 219 делегатів — представників з різних первинок. На ній новим очільником Міської організації ПМГУ обрали Володимира Чернявського. Учасники Конференції прийняли рішення направити Звернення керівництву України щодо збереження гірничо-металургійної галузі та сприяння вирішенню нагальних проблем гірників і металургів Кривбасу.
У цьому Зверненні закликали уряд вжити антикризових заходів для підтримки вітчизняних підприємств гірничо-металургійної галузі; відновити повноцінне функціонування внутрішнього ринку збуту продукції для підприємств ГМК України; сприяти розширенню експортних можливостей для продукції ГМК; надати доступ до електроенергії на умовах, що діяли до 1 червня 2024 року, для енергозалежних підприємств галузі; не допускати прийняття законів, що погіршують трудові, соціально-економічні права громадян України.
У документі йдеться про те, що ГМК України є однієї з найбільш постраждалих від війни галузей. Цілком втрачено більше 40% виробничих потужностей та робочих місць.
«Функціонуючі підприємства, у тому числі й підприємства Кривбасу, балансують на межі виживання, їх фінансовий стан украй важкий через критично низький рівень завантаження виробництва (недостатній обсяг внутрішнього ринку збуту, порушення логістичних ланцюгів), високу собівартість продукції (суттєве підвищення витрат на сировину та енергоресурси) та гострий дефіцит персоналу. У результаті деякі підприємства повністю зупинились, на більшості підприємств ГМК відбулося скорочення персоналу, запроваджено режим неповного робочого тижня, призупинено низку норм колективних договорів.
Переважна більшість підприємств ГМК, зокрема всі підприємства Кривбасу, функціонують у прифронтових зонах. Працівники виконують свої завдання під постійними обстрілами, що загрожують життю людей, їхньому фізичному і психічному здоров’ю. До Збройних сил України мобілізовано більше 20% працівників галузі. Тисячі мужніх гірників і металургів Кривбасу взяли до рук зброю і стали на захист України. Частина працівників звільняється через виїзд разом із сім’ями в безпечні місця. У цих умовах підприємствам складно забезпечувати виробничі потреби персоналом і вже зараз вони відчувають гострий дефіцит працівників із необхідною кваліфікацією та досвідом роботи, особливо за робітничими професіями, які в ГМК переважно є чоловічими.
Проблема кадрового дефіциту ускладнюється низьким рівнем заробітної плати в галузі. На більшості підприємств ГМК Кривбасу середня заробітна плата коливається в діапазоні від 19 до 24 тис. грн. На низці підприємств середня заробітна плата є нижчою за її довоєнний рівень. На тих підприємствах, які дещо підвищували заробітну плату під час повномасштабної війни, її реальний рівень все одно знизився через суттєве підвищення споживчих цін, знецінення гривні відносно іноземних валют.
Вказані проблеми спричиняють зниження добробуту працівників, що разом з недостатньою урегульованістю і хаотичністю мобілізаційних процесів негативно впливає на фізичний та моральний стан працівників, стимулює відтік кадрів і мінімізує привабливість роботи в шахті чи на металургійному заводі для молодих спеціалістів, що сукупно призводить до критичного ослаблення виробничого і кадрового потенціалу ГМК. Стає очевидним, що галузевому бізнесу складно самотужки справлятись з масштабними викликами в економіці та соціальній сфері у воєнний період.
Об’єднавши зусилля підприємств і Профспілки, ми продовжуємо тримати тил. У цей важкий час підтримка потрібна і галузевому бізнесу, що сплачує податки і наповнює бюджет, у тому числі й оборонний, і працівникам, які не виїхали за кордон, а в несприятливих умовах, попри тривоги і обстріли, ризикуючи життям, працюють на міць України. Вирішити економічні та соціальні проблеми ГМК на локальному рівні, силами роботодавців і профспілок без підтримки держави зараз неможливо».
