Ми мстимося за тебе. Матір загиблого криворізького захисника Олександра Соловйова вже пів року купує і передає на фронт хлопцям дрони. 16 серпня її сину мало б виповнитися 28 років…
Життя молодого гірника обірвав ракетний удар. 23 квітня 2024 року гвардієць загинув поблизу селища Долинське на Дніпропетровщині. Юнаку тепер назавжди 26…
До війни Олександр освоював горизонти підземного Кривбасу, після початку повномасштабного вторгнення рішуче заявив: «Я йду, я буду вас захищати».
У складі штурмової бригади «Хартія» пройшов Харківщину, гарячі бої під Куп‘янськом. Але страшна біда спіткала його майже поруч з домом.
Рік після його загибелі батьки жили у пеклі безкінечного, нестерпного болю. До реанімації потрапивтато воїна. Лікарі довго боролися за його життя, вириваючи з пазур смерті.
Нині сенс життя батьків «Солов‘я» – люта помста ворогу, який забрав єдиного сина.
Батьки Саші щотижня приїздять до нього на могилу. Говорять із сином як з живим. А навкруги тиша і тріпотіння прапорів.
«Коли це все сталося, я зненавиділа все на світі – себе, людей, всіх і все навколо. Здавалося, що життя скінчилося. Ті гроші вони ж щастя не приносять, вони криваві. Це гроші за те, що немає моєї єдиної дитини, що вбили мою надію, мій всесвіт, найдорожче, найрідніше, що в мене було. І зараз мною керує тільки жага помсти», — каже мама Героя.
Спочатку вона придбала Мавік, який відіслала хлопцям на передову. Потім стала купувати FPV-дрони. Матір стала в стрій замість сина, щоб знищувати ворога, мститися, воювати за свою дитину. Там же на кладовищі мама Воїна звітує своєму сину про знищених нею ворогів.
«Буду отримувати гроші, буду купувати і далі відсилати зброю хлопчикам. Велика їм подяка за те, що запускають цих пташок. І нехай повертаються додому живими», — говорить матір.
Материнські дрони військові направляють твердою рукою і останнє, що бачать очі окупанта – залізного птаха , який на шмаття рве їх тіло і життя.
«Якби отак всі матері, всі дружини, у кого війна забрала рідних, хоч по краплинці допомагали нашим хлопчикам отам, можливо перемога б настала швидше», — впевнена пані Наталія.
Вона рахує скільки нечисті вбито. Вона воює замість сина і за сина. І цим живе.
