Днями з 16-ї лікарні мають виписати 9-річну Евеліну – доньку вбитої співмешканцем криворожанки. 9 січня цього року дитина стала свідком жахливої події — вбивства своєї мами. Евеліну в тяжкому психологічному та фізичному стані передали під опіку медиків.
У скоєнні вбивства дружини, 44-річної Наталії, а також насильстві над дитиною, підозрюють вітчима, 33-річного Павла. Наразі чоловік перебуває під вартою, триває слідство.
А про майбутню долю дитини зараз дбають фахівці відділу у справах дітей Тернівського району. Вони розповіли нам, що рідний тато дівчинки, В’ячеслав, так і не вийшов на зв’язок. Хоча з ним намагалися контактувати у різний спосіб: писали запити в інстанції Кременчука, звідки до нашого міста переїхала Наталія з меншою донькою Евеліною (усього жінка мала 4 дочки).
За останнього інформацією, опікуватися дівчинкою буде її 22-річна сестра Тетяна. Попри молодий вік, дівчина не проти забрати свою меншу сестру, бо вже й сама стала матір’ю двох дітей. Тетяна вже навідувала Евеліну в криворізькій лікарні.
«Дитину перевели з реанімації в травматологічне відділення. Їй зняли шви, вже готова до виписки, — розповіла про здоров’я постраждалої дівчинки Світлана Алєнічева, начальниця служби у справах дітей Тернівської райради. – Сестра Тетяна мешкає у Кременчуці. Ми вже зробили запит до тамтешньої служби у справах дітей про умови проживання і отримали позитивну відповідь. Тож тимчасово Евеліна мешкатиме у родині її сестри Тетяни».
Саму Евеліну розпитали про її думки й бажання. Дівчинка спілкувалася зі старшою сестричкою і не проти поки пожити у неї. Питання повернення дитини рідному батьку В’ячеславу фахівці не розглядають, бо в службу у справах дітей він не з’явився і на численні телефонні дзвінки не відповів.
«Нам повідомили, що він характеризується негативно, не має паспорта, а його колишні спроби встановити контакт з дитиною не приносили нічого доброго. Ймовірно, далі ми будемо виходити з позовом до суду про позбавлення його батьківських прав, оскільки у Градівській сільській раді займатись цим питанням відмовились», — підсумувала пані Світлана.
Скільки біди вже перенесла ця маленька дівчинка… Хочеться, щоб у неї, нарешті, все було добре.
