20-річний Богдан втратив ногу, але не втратив жаги до життя. Під Харковом хлопець підірвався на міні та ледь вижив. Його врятував товариш, зупинивши кровотечу та пронісши сім кілометрів на руках.
Цю зворушливу та вражаючу історію розповів генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко.
-Богданові виповнилося лише 20.
До війни навчався у Харкові в залізничному університеті.
Під Харковом, біля позицій, допомагаючи волонтерам, підірвався на міні.
Він ще не помер, — це слова друга Миколи, які Богдан почув одразу після вибуху.
Сім кілометрів на руках Микола тяг до першої медичної допомоги.
Виснажений, стиснувши зуби, по ходу накладаючи джгути та розриваючи одяг, щоб зупинити кровотечу.
Далі втрата свідомості.
З харківської лікарні привезли до Мечникова.
З відірваною лівою ногою і розбитою вщент лівою рукою.
В лікарні Мечникова реанімації.
Проведено чотири операції.
Сьогодні прийшла мати Миколи.
Богдан з ніжністю цілував їй руки і дякував за сина, який врятував йому життя.
Сказав їй: я люблю це життя і буду за нього боротись.
Завжди виважений реаніматолог Володимир Дубина не зміг стримати своїх емоцій, коли побачив цю зворушливу сцену, а через його руки пройшли тисячі постраждалих на цій війні.
Сьогодні вони всі разом борються за життя Богдана.
Рани Богдана поки не дають вдихнути на повні груди, але характер підіймає з ліжка, відчуваючи нестерпний біль там, де нога відсутня, — написав Риженко.
