Криворізький волонтер Олег Леонтьєв активно й самовіддано під час війни допомагає знедоленим людям із зони бойових дій. Зараз він — частий гість на фронтовій Донеччині. Його маршрути – жорстко обстрілювані ворогом Мирноград, Курахове, Селидове, звідки криворіжець постійно вивозить цивільних.
Олег та його ГО «Парк і особливі друзі» розпочали волонтерську діяльність із перших днів війни: допомагали дитячим будинкам, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС на Херсонщині, евакуювали людей і тварин, допомагали ДСНСникам, привозили людям воду. Потім на мапі волонтера з’явилися нові гарячі точки — Лисичанськ, Харків, Донецьк.
«Близько року по 5-6 разів ми міняємо масло в машині (раз на 10 тисяч км), — образно окреслює Олег намотаний кілометраж. — Людей вивезли близько 3 тисяч, половина з них – лисичанці. Потім були херсонці, зараз – донеччани».
Пригадує випадок, як на Бериславщині вивезли з-під обстрілів близько 40 дітей. Думали, всіх. З’ясувалось, що батьки сховали від евакуації ще одну дитину. Довелося Олегу їхати туди знову, прямою дорогою через Нововоронцовку. Було вкрай небезпечно, але чоловік упорався.
«Ми допомагали лікарням і шпиталям, возили медицину. Зараз лінія фронту наближається, ми вивозимо населення Донецької області. Їздимо туди, куди ніхто не хоче: Курахове, Селидове. Туди дороги практично немає, бо ж лінія фронту, але ми поїхали. Нещодавно врятували з Мирнограда чотирьох дітей (8, 10, 14 і 18 років) і двох бабусь. На дітей одягли броники, щоби захистити. 30-го числа туди прилетіло, прямо в центр, неподалік нашого місця перебування. Багато було поранених, двохсотих, все димілося. Запорізька траса вся прострілюється, тож ми все одно поїхали назад через Селидове. Аж у Покровську вже нарешті видихнули», — згадує ту поїздку волонтер.
Зараз Олег вже мотається туди один, бо поїздки стали ще небезпечнішими. В дорозі він намагається погодувати людей, яких везе. За Покровськом у селі є кафе, в якому безкоштовно годують військових, волонтерів, медиків і поліцію.
«Місцеві до останнього не хочуть виїжджати, бо вірять, що наші визволять їхнє селище. Але для росіян немає різниці, по кому бити: по дітях, стареньких. Лиман, Покровськ, Курахове треба вивозити примусово. Діти там занедбані, брудні, бігають у небезпеці. Я забираю їх і домовляюся з шелтерами, організаціями, які їх потім поселяють десь у мирних містах. Дехто за кордон виїздить. Нещодавно ми одну родину вивезли під Дніпро, у селі їм надали будинок, де можна жити безкоштовно, лише за комуналку», — розповідає доброчинець.
Інший напрямок діяльності його організації – допомога дітям з особливими потребами: аутистам, візочникам.
«Ми подарували ноутбуки особливим дітям, які пішли до школи. Нещодавно я привіз візочки для дітей з інвалідністю — крісла з пультами, гідравлікою. У нас є дівчина Олександра Олійник, ми їй подарували електрокрісло, на якому можна пересуватись містом», — ділиться небайдужий криворіжець.
Леонтьєв став відомим волонтером, його постійно нагороджують за доброчинну діяльність, але це ніяк не допомагає йому практично. Торік ГО «Парк і особливі друзі» витратила 1 мільйон 800 тисяч на гуманітарну допомогу, продукти та пальне. Допомагали й дитячим будинкам Кривого Рогу. Ще 2 мільйони витратили цього року: поставляли лікарням операційні столи та лампи, обладнання, апарати ШВЛ. На Херсонщину надавали будівельні матеріали, покрівлю, піну.
Зараз у волонтера є чимало власних фінансових проблем: машину треба ремонтувати, власну сім’ю годувати. А люди перестали донатити й підтримувати. Олег каже: залишився наодинці з потребами. А тим часом його не полишає ідея про відкриття реабілітаційного центру з контактними тваринами, які допоможуть у відновленні військових та особливих дітей. Для втілення цієї мрії необхідна підтримка влади, великі зусилля й фінанси.
17 вересня Олег Леонтьєв відзначатиме свій 39-й день народження. Замість святкування, цього дня він планує знову їхати на лінію фронту для евакуації людей. Його кличуть у Курахове. Евакуація там заборонена, але місцевих там ще залишилось багато. Прагнете допомогти? Долучайтесь! Телефон волонтера: 096 840 41 02.
