У 126-й Криворізькій гімназії встановили меморіальні дошки на честь чотирьох полеглих захисників. Вшанувати пам’ять Героїв зібралися їхні рідні, друзі, педагоги та учні навчального закладу.
Ігор Прокопенко до війни служив у поліції, у 2024 році добровольцем пішов на фронт. Воював у складі бригади патрульної поліції «Хижак», загинув поблизу Торецька, рятуючи пораненого побратима.
«Ігор був обличчям світла та добра, він завжди стояв на боці справедливості», — згадує його колега Микита Берковський.
Віктор Лугінець служив у 129-й бригаді, був водієм. Воював на Херсонському і Донецькому напрямках. Після виконання бойового завдання повертався на місце дислокації, раптово його серце зупинилося.
Сергій Полохало до вторгнення працював на підприємствах критичної інфраструктури, займався волонтерством. Пішов на фронт наприкінці 2024-го. Поблизу Кіндрашівки на Харківщині отримав смертельне поранення.
«Він був світлою людиною, завжди допомагав і залишався найкращим сином та братом, допомагав батькам до останнього», — розповіла його сестра Людмила.
Борис Дранченко воював у складі механізованої бригади «Магура» — на Сумському та Курському напрямках. У березні його група потрапила в засідку. Після бою він з побратимами довгий час вважався зниклим безвісти. Лише через 5-ть місяців тіло Бориса повернули під час обміну.
«Він був компанійським і працелюбним. Золота людина», — згадує сестра Катерина.
Всі бійці — колишні випускники сто двадцять шостої гімназії. Кривий Ріг відзначив їхній подвиг, нагородивши почесним нагрудним знаком » За заслуги перед містом» (посмертно). На фасаді навчального закладу встановили меморіальні дошки на честь захисників.
