«Назар був у дворі, його накрила вибухова хвиля і уламки». Чорна п‘ятниця січня встигла забрати життя товариша Дмитра. Хлопець жив навпроти.
Дмитро нервово згадує ті хвилини. Каже, йому неабияк поталанило, коли за секунду до вибуху зайшов до іншої кімнати.
«Почав складати ковдру і чую вибух. Все скло летить на мене — і я з ковдрою падаю горілиць. Мені просто пощастило, бо якби був у кімнаті, яка виходить на навчальний заклад, не знаю, що сталося б. В квартирі страшний безлад, у кухні холодильник на столі. Якби там був, точно б загинув», — каже Дмитро.
