Кривий Ріг нині прощається з Володимиром Годуном, убитим 6 грудня російською ракетою. 42-річний криворіжець загинув від важкого поранення на місці прильоту балістики, перебуваючи в салоні своєї машини. Неподалік епіцентру вибуху Володимир і працював, і мешкав. Сиротами залишились двійко синів, вдовою – дружина Володимира.
Чоловік багато років був вірянином протестантської церкви, тож із ним прощалися у храмі «Благодать».
Володимир був у сім‘ї старшим. Крім нього, батько з матір‘ю виховували ще 7 дочок і синів, — розповідає двоюрідний брат загиблого, Олександр Годун.
«Це була особлива людина. Його слово ніколи не розходилося з ділом. Він більше намагався мовчати, але робити. Володя дуже любив Бога, читав Біблію, гарно вчився, закінчив економічний університет, потім Біблійну семінарію. Він був людиною, яка намагалася робити дуже-дуже багато добрих справ, особливо для дітей-сиріт», — ледь стримує сльози рідна людина.
За спогадами рідних, Володимир Годун був чудовим сім‘янином. З дружиною Олесею вони прожили разом понад 20 років, виховали двох синів 15-ти та 19-ти років. Хлопці зараз навчаються. Для всієї сім‘ї це жахлива втрата.
«Володимир Годун був членом нашої церкви все життя. Він був із віруючої родини, — сумно оповідає пастор церкви Борис Сокол. – Мав багато чеснот: умів вислухати людину, прагнув виконати будь-яку роботу якнайкраще. Дуже любив дружину й діточок своїх. Показував власним прикладом, як треба жити. Володимир говорив дуже тихо, і всі розуміли, що він якийсь особливий. За що не брався — все у нього виходило».
Як проповідник, криворіжець працював з дітьми-сиротами, малечею з неблагополучних сімей із селищ Красіно, Широке, Репетине. Віряни проводили дозвілля з цими знедоленими дітьми, годували їх, дарували увагу і батьківську любов.
Вічна і світла пам’ять відповідальній, чесній і порядній людині, яка могла б зробити ще багато добрих справ. Співчуття рідним загиблого…
