Інтерв'ю головної спортивної надії Дніпра
Стас Руденко
Ярослава Магучіх – легкоатлетка з Дніпра, яка не перший рік прославляє рідне місто. Дівчина «розриває» спортивні арени по всьому світу, здобуваючи нагороди у стрибках у висоту. Перемагала вона вже і в 2023 році.
Дівчина дала інтерв’ю ютуб-каналу «Бомбардир», де розповіла про скандал через фото з росіянкою, ставлення до Сергія Бубки, Василя Ломаченка, а також про допінг і плани. Інформатор публікує найцікавіші моменти, які зібрала ua.tribuna.com.
Про скандал через фото на змаганнях з росіянкою Марією Ласіцкене:
«Спочатку я не хотіла підходити, але фотографи покликали, щоб ми втрьох пофотографувалися зі срібною призеркою. Але вона перевзувалася, я вже з прапором була, Маша привітала, мене сфотографували – все розлетілося. І я така: «Йо-ма-йо, куди я вляпалася, чесно?» Зараз я вже це пережила.
Я дуже рідко плакала тоді, все всередині. Але я схудла, і стрес після олімпіади, і від цієї ситуації. Тренер дуже хвилювалася, було таке: «Нічого, в тебе є вже бронзова медаль, навіть якщо ти захочеш піти». Дякую підтримці родини, тренеру, людям-українцям, бо зʼявилася аватарка у фейсбуці «За Магучіх». Це мене підтримало. Я це витримала і взяла просто урок: таке трапляється, треба бути стійкішою. Зараз я вже дивлюся, коли мене питають, думаю: «Боже, ну навіщо? Було й було». Я знаю, що це в мене вже як клеймо».
Про Сергія Бубку:
«Я його поважаю, як спортсмена, бо був світовий рекорд. Але як людину – не дуже. Тому що і позиції в нього не було, я памʼятаю, коли спортсмени всі писали всюди. І потім таке питання: а де позиція взагалі нашого Національного олімпійського комітету? Так, НОК виставляв фотографії, але де позиція президента? І він тоді сказав: «До нас прийшла біда». Це було таке, що краще б нічого не сказав уже. І після цього всі такі: «Ну, ти що?»
Про те, чи зробила би фото з Василем Ломаченком:
«Спірна позиція, я б краще з Усиком сфотографувалась. Я не розумію його позицію такі в нього скандальні-нескандальні висловлювання».
Про відношення до допінгу:
«Я коли почала вище стрибати, менеджер мені казав, що треба слідкувати, і я вже почала – якщо я випʼю відкриту, і не бачу своєї пляшки, я її не буду пити. Тому у мене останнім часом купа відкритих пляшок.
І коли у Таллінні хлопець приїхав, то я йому віддавала пляшку, потім пила, а він її міцно тримав і нікому не віддавав. Бувають різні випадки. Розповідали, що залишив тарілку і пішов, а хтось підсипав йому. Таке є, але я не розумію таких людей – підстава.
Я за чистий спорт, бо це чиста, чесна боротьба, ти на своїх силах. Можна вітаміни, щоб підтримувати організм. Але так, що ти функціонуєш на якомусь препараті – це ж нечесно. Ти тут працюєш для цього, тобі складніше, а коли ти приймаєш – легше дається ця робота, і потім залишається мʼязова памʼять».
Про політику:
«Я іноді відчувала це, іноді ще тренеру після ОІ писав якийсь політик: «Я допоможу грошима, все дам». У фейсбуці написав, що «дам зі своїх коштів». Але потім треба провести, виділити… Вони всі такі говорять: «Ми допоможемо вам. Ви звертайтеся. Давайте з вами фотографію». Виставили фотографію – і все, бувай».
Про те, чи пропонували піти в політику:
«Мені теж пропонували. Не в парламент, а в партійну групу, щоб там бути. Але я така: «Та ви що! Ні, не треба мені такого». Взагалі, політики хай займаються своєю політикою. Я зараз спортсменка і взагалі не планую йти в політику після спорту. Але Жан пішов в політику, Ольга Саладуха теж пішла. Але Оля Саладуха, я знаю, вона закони там, премії щоб тренерам більші. Бо в нас система така, що спортсмен заробляє премії – а тренер так, ніби стояв нічого не робив».
Про спортивну мрію:
«Спортивна – це, звичайно, побити світовий рекорд. Це ціль, до якої я йду. 2.10 і там вже вище можна. Насправді, в нашому виді спорту кожен сантиметр, підняли планочку. Кожен сантиметр важливий. Начебто її трішечки підняли, а здається, що підняли ще вище.
Я памʼятаю, я ж спробувала у цьому році 2.10. Я памʼятаю, я стрибнула 2.05, підходжу до тренера: «Ну що, скільки там ставимо, може закінчимо?» І менеджер: «Давайте 2.10 спробуйте». Тренер така стоїть: «Та чому ні». Я така: «Та, чому б не спробувати». І я вже так налаштувалася. Стадіон стоїть. Я така, світовий рекорд намагаюся побити. Це кльові відчуття, навіть невдалі спроби – я кайфонула, що я це спробувала нарешті.
Була близька, але ще треба працювати. Не скажу, що ці спроби були погані. Але взагалі не беру ще. Перші спроби я взагалі знесла, не ясно як, ліктем. Друга спроба – ногами, тазом. Були близькі, але не бездоганні».
Раніше ми також писали, що у віці 46 років помер екс-футболіст «Дніпра» та збірної України Олександр Радченко. Окрім того, екс-футболіст «Дніпра» Бездольний співпрацює з загарбниками у Херсонській області. Повідомляли ми і про те, що футболіст Роман Зозуля відповів на звинувачення іспанських фанатів.
