Кіста куприка: причини, симптоми, діагностика та лікування

Кіста куприка, також відома як епітеліальний куприковий хід, — це вроджене або набуте патологічне утворення у вигляді вузького каналу або порожнини у тканинах над куприком. Захворювання може проявлятися як запалення, біль та гнійні виділення, значно ускладнюючи повсякденне життя пацієнта.

Основною причиною виникнення кісти є аномалія розвитку ембріональних тканин, яка спричиняє утворення вузького каналу в цій ділянці. Внаслідок цього всередині кісти куприка можуть накопичуватися волосся, шкірний жир і частинки епідермісу.

 

 

Сприяти утворенню або загостренню кісти можуть такі чинники:

  1. Механічний вплив: травми куприка, тривале сидіння або натирання

  2. Гіперактивність сальних залоз: надмірне утворення шкірного жиру

  3. Генетична схильність: аномалії шкірних покривів у родині

  4. Недостатня гігієна: може призводити до вторинного інфікування

 

Серед чинників розвитку утворення цієї патології можна відзначити наступні:

— Молодий вік (20-30 років)

— Сидяча робота або малорухливий спосіб життя

— Чоловіча стать (у чоловіків кіста куприка зустрічається частіше)

— Підвищена волосатість у ділянці куприка

 

Якщо у вас є вищезгадані симптоми або ви належите до групи ризику, негайно зверніться до лікаря та перевірте, чи не маєте ви проблем зі здоров’ям.

 

 

Найрозповсюдженіші симптоми кісти куприка

Симптоми залежать від стану кісти: без запалення вона може довго залишатися непомітною. У разі загострення виникають:

— Біль у ділянці куприка, особливо при сидінні чи русі

— Набряк і почервоніння шкіри

— Виділення гною або сукровиці з отвору кісти

— Підвищення температури тіла та загальна слабкість у разі інфекції

— Формування вторинних свищевих ходів (каналів), що виходять на поверхню шкіри

 

Сучасна діагностика кісти куприка

Для встановлення діагнозу зазвичай достатньо консультації лікаря-хірурга або проктолога, але можуть бути призначені додаткові дослідження:

 

  1. Візуальний огляд — оцінка запального процесу чи наявності свищевих ходів

  2. УЗД м’яких тканин — для визначення розмірів та структури кісти

  3. МРТ чи КТ — у складних випадках для уточнення діагнозу та поширеності ураження

  4. Лабораторні дослідження — аналіз крові на запальні маркери

 

Лікування кісти куприка

Лікування залежить від стадії захворювання:

 

  1. Консервативна терапія. Застосовується при невеликому запаленні або підготовці до операції

  2. Хірургічне втручання, яке є основним методом

 

Ефективність терапії залежить від того, коли ви звернулись до лікаря та який рівень технічного оснащення в тій чи іншій медичній установі.

 

Якщо ви дотримуєтесь рекомендацій фахівця, можуть виникати наступні ускладнення кісти Куприка:

— Рецидиви захворювання при неповному видаленні

— Розвиток хронічного запалення

— Формування множинних свищевих ходів

— Ризик інфекційного ураження сусідніх тканин

 

 

Кому, коли та до якого лікаря звертатися

 

Знаючи фактори розвитку, при перших симптомах (біль, набряк, виділення) слід звернутися до хірурга або проктолога. Якщо симптоми супроводжуються високою температурою чи ознаками нагноєння, консультація потрібна негайно.

 

Профілактика кісти куприка включає наступні заходи:

— Дотримання правил гігієни

— Уникнення травмування ділянки куприка

— Підтримання активного способу життя для зменшення навантаження на цю зону

Своєчасне звернення до лікаря та правильно підібране лікування допомагають уникнути ускладнень і повністю позбутися проблеми.

 

Джерело: mediland.ua

Джерело

Новости Днепра