Цього року в Україні здорожчали традиційні продукти для великоднього кошика. Набір обійдеться 1422 грн – на 17,6% більше, ніж торік. 2023-го він коштував 1208,78 грн,.
Про це повідомили у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”.
Зазначається, що науковці робили розрахунки на родину з чотирьох осіб. Враховували вартість таких продуктів: паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль.
Вартість паски домашньої за рецептом (700 г борошна, 6 яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) становитиме 179,8 грн за 1 кг. Це майже на десять гривень більше, ніж вартість паски 2023 року.
Таке незначне здорожчання цієї випічки зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30%), на цукор (-15%) та борошно (-5%). Втім, складові паски здорожчали: масло вершкове (+16,4%), молоко (+13,6%), дріжджі (+9,6%), ізюм (+15,6%).
Найдорожчі складові великоднього кошика – м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380-420 грн за 1 кг), а буженина (0,5 кг) – 250 грн (500-540 грн за 1 кг) – це на понад 14% більше, ніж торік. Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – до 110 грн за 0,5 кг.
Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за: твердий сир (0,5 кг) – 250 грн, вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн, м’який сир (0,5 кг) – 107,5 грн. Порівнюючи з 2023 роком, вартість сиру твердого зросла на 31,9%, м’якого сиру – на 23,0%, вершкового масла – на 16,4%.
Ціна хрону (250 г) становитиме 26 грн (25-29 грн). Також символічною є вартість солі (100-150 г) – 3 грн.
У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино (кагор), – його вартість зросте до 1652,05 грн. Це на 12,9% перевищує вартість торішнього кошика такого ж складу у 1463,28 грн.
“Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах”, – пояснив директор Інституту, академік НААН Юрій Лупенко.
