Через війну рівень безробіття в Україні досяг небачених масштабів. Майже кожен третій українець залишився без доходів. Весь цей час вони мешкали на відкладені заощадження, які вже майже вичерпали за 10 місяців війни. Частково покращити ситуацію допомогло повернення великих зарубіжних компаній на наш ринок.
Styler розпитали експерта, до чого готуватися українцям наступного року, які вакансії будуть потрібні і чого очікувати від ринку праці загалом.
Що буде з ринком праці у 2023 році
“Робити прогнози на наступний рік невдячна справа, бо незрозуміло, як розвиватиметься війна надалі. Зараз у нас щокварталу різні коефіцієнти. Більш активні бойові дії чи віялові відключення дуже впливають на ринок праці. Від того, що буде з постачанням електроенергії та чи буде повний блекаут, залежить хоча б квартальний тренд на ринку праці”, — розповідає кар’єрний консультант Тетяна Пашкіна.
Наголошує, що глобально ринок праці в Україні не зміниться у 2023 році.
«Великі сфери, які затребувані роботодавцями, продажі, адмінперсонал, логістика, маркетинг — досі залишилися в попиті. Вони тільки помінялися місцями, але до них не додалися жодних нових сфер і не відпало старих. Подібна тенденція збережеться і наступного року», — каже експерт.
Якщо припускати, що бойові дії відбуватимуться з такою ж інтенсивністю, як зараз, ситуація на ринку праці кардинально не зміниться.
«Маркетинг та сфера гостинності трохи просіли. Але й тут немає однозначності. Є серйозний мінус на сході та центрі України. Але однозначно на Заході є приплив. У Львові, Ужгородській та Івано-Франківській областях зріс прибуток за туристичним збором у 1,5-2 рази», — пояснює Тетяна.
Найбільше зростання порівняно з аналогічним періодом у 2021 році зафіксовано у Львівській області – 193%. До бюджетів громад цього регіону надійшло 19,7 млн грн.
На Івано-Франківщині сума туристичного збору зросла на 76,4% і склала 9 млн грн. Закарпатська область заробила 8,7 млн грн турзбору, що на 144% більше, ніж торік.
Деякі експерти заявляють про готовність закордонного бізнесу вкладати великі гроші на ринок України. Однак така ймовірність більше свідчить про соціальний бізнес.
«Все дуже сегментовано. Кожен бізнесмен вирішуватиме, чи продовжуватиме вкладати гроші через погрози військових дій, також враховуватиме витрати на генератори тощо. Чи готові вони ризикувати та вкладатись у нестабільні ринки, незрозуміло. Є компанії, які можуть давати гроші в соціалку. Але великий серйозний бізнес приходитиме хоча б на мінімальну стабільність», — пояснює Пашкіна.
Які вакансії матимуть попит
«Почнеться реконструкція і будуть потрібні будівельники всіх класів та спеціальностей, якості, стажу і так далі. Ймовірно, збільшиться кількість працівників психологічної сфери через те, що травмовані війною», — каже експерт.
Великим залишиться попит на консультантів, продавців, менеджерів, різноробів, слюсарів, двірників, лікарів, вчителі тощо. Ці фахівці завжди потрібні.
«Турагенства навряд чи піднімуться наступного року та івент менеджери. Але навіть цього року вони працюють. Частина людей перекваліфікувалася й основну кар’єру поставили на паузу».
(Ілюстрацію надала Тетяна Пашкіна)
Залишиться попит на роботу онлайн. Зокрема серед українців, які виїхали за кордон через війну.
«У нас є одночасно два протилежні тренди. Люди, які залишилися в Україні, працюватимуть, де тільки можна, головне, щоб була електроенергія. Повернення до роботи з офісів було вимушеним. Українці, що виїхали, триматимуться за віддалену роботу, щоб допомагати батьківщині, як можуть», – розповідає експерт.
Що буде із зарплатами наступного року
«Зарплати точно зростуть. Держава вже сказала, що середня підніметься з 14 тисяч до 18 тисяч гривень. Згідно з соцопитуванням, більшість роботодавців або вже підняли, або планують її піднімати. Зазвичай підвищують на 10%, інфляції у нас сьогодні — 30%. Враховуючи падіння гривні, то підвищення зарплати — це певний компенсаторний механізм, щоби це якось нівелювати», — пояснює експерт.
Складність прогнозу із зарплати ще й у тому, що частина фахівців працює неповний робочий день, а деякі взагалі офіційно не працевлаштовані.
«У нас роботодавці підіймають зарплату тільки тоді, коли дуже потрібно. Тому хто буде в дефіциті, тому додадуть. Підіймають зарплати в обмежених розмірах. Ось, наприклад у нас є дефіцит швачок. Він не перший рік. Але багато вони не стали заробляти. Тому 2023 року тенденція збережеться. Зарплати підвищуватимуться точково», — додає Пашкіна.
Наступного року також буде поширеним явищем, коли одна посада включатиме обов’язки двох вакансій.
«Це такий загально кризовий тренд. Це може бути аргументовано тим, що дещо зменшилися обороти компаній. Є роботодавці, які цим зловживають. Намагаються на комусь заощадити з огляду на важкі часи», — каже Тетяна.
