«Я кохаю безмежно, моя кохана», — старанно виводить на папері важкопоранений воїн, пацієнт дніпровської лікарні ім. Мечникова. Говорити він поки не може.
Владиславу — 22 роки, народився та виріс у Дніпрі, навчався у Дніпропетровському гуманітарному університеті, майбутній юрист. 29 серпня у нього та його побратимів влучив ворожий FPV-дрон. Товариші загинули.
«А мені пощастило, — каже Владислав одними губами, — бо живий».
«Чотири операції та реанімація повернули його до життя. Дихає на апараті ШВЛ через канюлю розрізаного горла, але активно бореться за життя та любов, — розповів зворушливу історію бійця гендиректор лікарні Сергій Риженко. — Дружина Катерина – поряд, гладить пораненого чоловіка і повторює: «Сонечко, я тебе дуже кохаю!» Вся родина збирається у палаті, тішиться кожним рухом, жестом та посмішкою Героя».
