«У полонених гниють рани, у байдужих гниє душа» — стукають у свідомість щемним нагадуванням рідні українських військовополонених. Щовихідних вони виходять на акції в підтримку полонених і зниклих безвісти. Сьогодні родичі й близькі з плакатами — на пл. Захисників України (Визволення).
«Герої мають бути вільними!» – скандують криворіжці. Герої мають бути вільними! — в цьому переконані всі українці. Тож наше військово-політичне керівництво, впливові міжнародні організації мають докладати ще більше зусиль задля визволення наших поневолених захисників.
«Я — мати військовополоненого, безвісти зниклого Дениса Сидорова. Він разом із побратимом-криворіжцем воював на Бахмутському напрямку проти вагнерівців. За два роки ми не маємо жодної інформації. З власних джерел знаємо, що їх узяли в полон. Ні Червоний Хрест, ні СБУ не підтверджують нам, де наші хлопці. Ми виходимо сюди постійно, рук не опускаємо. Знаємо, що багато нас, таких матерів і дружин», — каже Ірина Сидорова.
Матері, дружини, сестри, діти, співвітчизники полонених бійців — ми всі віримо й сподіваємося, ми чекаємо на них. Полон вбиває, кожен день у застінках може стати для наших хлопців і дівчат останнім. Борімося за них, як вони боролися за нас!
