«В моєму серці — чорна діра». У Кривому Розі сьогодні простились з Олександром Ткачем. Відомий в місті шоумен загинув в Донецькій області.
Це була людина-оркестр і людина-свято, в один голос кажуть друзі. Ведучий весіль та святкових заходів, великий гуморист і оптиміст Сашко запалював навколо всіх. Дорослих і дітей – без винятку. Рідні, знайомі з любов‘ю називали його «Фунтіком». Своєю харизмою він насправді був схожий на героя відомого мульфільму. Життєрадісний, сповнений гумору, Сашко фонтанував світлом.
23 лютого 2024 року він не повернувся з бойового завдання.
«У серці чорна діра — розміром з Саню. Це тотальна втрата, він – незамінний. Вірний побратим, він завжди рвався виконувати різні завдання, ніколи не показував страху, ніколи не відмовлявся. Завжди був надійною опорою. На нього завжди можна було покластися. Його почуття гумору потужно допомагало нам в найскрутніші часи і найважчі моменти, коли здавалось, що все — цей світ сіріє. А тут, бац, Саня якийсь жарт скаже і всім вже легше. Так його плечем штовхнеш: «Все нормально? Нормально. Ну то можна жити далі і працювати», — досі не може змиритись з реальністю втрати побратим Аркадій.
Його кредо було – творити всім добро. Це була найсвітліша і найдобріша людина, яку я зустрічав у житті, — ледь стримує сльози близький товариш і кум Андрій.
«Війна дійсно забирає найкращих. Я впевнений, він однозначно потрапить у рай, бо немає інших варіантів. Але так боляче. Він був справжній герой – справжнісінький. Мене через вади здоров‘я на фронт не взяли, а Сашко прийшов через день до військкомату і питається: «Чого це ви моєму куму дали повістку, а мені – ні!» Він туди ще двічі ходив, бо його не брали. Сам хотів захищати країну».
Друзі вперто відмовлялись вірити у загибель Олександра.
«Перший день я розгублена була, але ще чекала, ну може з’ясується, що то неправда. А так, як він був великий жартівник, багато хто казав: «Хоч би це витівка була така, «чорний гумор». В понеділок вже остаточно сповістили: ні, ніякого жарту, все правда», — важко добирає слова Ірина Лихачьова, дружина однокласника воїна.
За її словами, родини дружили, часто збиралися разом.
«Всі друзі, у кого є діти, вони так чекали, коли в гості прийде Саша. Всі його любили», — приголомшено каже жінка.
В червні Олександру Ткачу мало виповнитися 45.
Великий життєлюб, який любив усіх людей без винятку, сьогодні знайшов вічний спокій у криворізькій землі. На прощанні – море людей і море квітів. І одвічне питання: «За що?».
Вічна тобі пам‘ять, артисте і воїне! Такі як ти, тримають небо. Не забудемо!
