14 червня у світі відзначають Всесвітній день донора крові і вшановують людей, які з альтруїстичних міркувань і власних глибоких переконань діляться частиною себе для порятунку інших. Донори крові є і у колективах підприємств Метінвесту.
На криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах упродовж багатьох років сформувалася особлива культура шанобливого ставлення до донорів. Це розпочалося ще з часів створення підприємств, продовжується і тепер. Сьогодні вже діти й онуки перших донорів ГЗК продовжують їхню шляхетну справу. Вікторія ФЄДУСОВА, донорка, старша комірниця цеху технологічного автотранспорту ІнГЗК згадує:
— Уперше я здала кров у 18 років. До станції переливання пішла з татом Віктором Івановичем, він вже тоді мав звання Почесного донора і з молодих років працював на Інгулецькому комбінаті. Надалі моє донорство мало не системний, а швидше ситуативний характер. Приміром, коли комусь з рідних чи знайомих потрібно було переливання крові для лікування. А ось з початком великої війни у нас на підприємстві донорський рух активізувався. Збираємося централізовано, замовляємо транспорт на комбінаті та їдемо рятувати людські життя у свій спосіб. Я роблю це від серця, бо знаю, наскільки це потрібно нині пораненим захисникам. У мене на фронті чоловік Олександр, син Іван, двоюрідні брати Сергій та Олексій.
Від 2022 року донорів ІнГЗК підтримує первинка профспілки ПМГУ. За кожну донацію працівники отримують матеріальне заохочення. За даними статистики профспілки, від початку повномасштабної війни інгульчани зробили 2 148 донацій.
На Центральному та Північному ГЗК найбільш активними донорами є члени молодіжних організацій. Ілля ШОСТОВ, очільник спілки молоді ГЗК розповів, що цьогоріч хлопці та дівчата ЦГЗК вже двічі проводили акцію «Кров рятує життя» та централізовано їздили до Криворізької станції переливання крові. Оскільки інформація про донорів є у базі даних станції, медики можуть звертатися за допомогою при нагальній потребі масової здачі крові безпосередньо на підприємство, а також надсилати сповіщення особисто донорам за дефіциту якоїсь конкретної групи крові.
Ярослав ДЗЯДУК, донор, працівник УЗТ Північного ГЗК – носій першої групи крові з негативним резус-фактором. Молодий чоловік зацікавився донорством ще до війни, здавав кров 1-2 рази на рік. Але від 2022 року, усвідомлюючи важливість переливання крові, як ефективної терапії для відновлення поранених, збільшив частоту кроводач.
— Якщо я можу допомогти ЗСУ своєю кров’ю, я буду це робити. Мені часто приходять сповіщення від станції переливання, бо моя кров – одна з найрозповсюдженіших, а значить і найзатребуваніших. Намагався донатити частіше, але був час, коли показники крові почали погіршуватися, зменшилася кількість заліза. Тому зараз дотримуюся періодичності здачі раз на 2-3 місяці. Вірю, що донорська кров здатна подарувати людині другий шанс на життя, що це – чиєсь завтра.
