Волонтери, які виготовляють димові шашки для наших захисників, гостро потребують робочих рук. Виробництво димових шашок функціонує в місті з початку повномасштабного вторгнення. За цей час криворізькі волонтери створили близько 100 тисяч димових шашок. Наразі попит на їх виготовлення залишається високим, проте ініціативних і небайдужих людей, які могли б це робити, катастрофічно мало.
«Димові шашки використовують, щоб прибрати бійців від прицільного вогню. Завдяки шашкам можна надурити ворога, зробити обманні маневри, витягувати поранених, йти на штурми. У нас стільки відгуків! Хлопці розповідають історії, як їм врятувала життя димова шашка. Деякі я не можу розповісти, іноді вони так використовують дими, що я й не знав про таке», — пояснює важливість своєї роботи керівник виробнитва Денис Дубов.
Зараз волонтери виготовляють близько 3-4 тисяч шашок на місяць. Починати було важко: в інтернет-магазинах нічого не купиш, інгредієнти діставали різними неймовірними способами. Якість саморобних димів зросла влітку 2022 року, коли ентузіасти потроху налагодили виробництво.
«На жаль, нам критично не вистачає робочих рук, — бідкається Денис Дубов. – Ось тут один Дмитро ставить фітельки, а на його місці мали б працювати троє людей. У гіпсувальній теж мали б бути троє, а в нас лише один. Так само — на заливці, і ще одна людина на замісі».
В ідеалі, цією актуальною справою мали б займатися близько 10 людей. Тоді процес рухається, виробляється багато димів — і хлопці на фронті отримують їх вчасно. Але натомість за шашками утворилася черга десь на 1,5 місяця вперед.
«Від самого початку над димами працювали четверо людей: Данило Гончар, Саша Шмалько, Лана і Женя. Згодом Саша Шмалько пішов на фронт, і нещодавно ми його поховали… Лана й досі тут. Данило Гончар переїхав до Львова і займається справою ще більш корисною, ніж димові шашки. Саме завдяки Данилу ми й почали виробляти шашки. Багато людей поприходило за ці 2,5 року, багато з них воює, є поранені. Василь зараз на реабілітації у Кривому Розі, і він іноді приходить нам допомогти, хоча в нього майже не працює рука», — ділиться наболілим очільник виробництва.
Денис переймається тим, що багато хто з криворіжців склав руки і перестав допомагати. Це торкнулося волонтерства загалом: і плетіння сіток, і виготовлення димових шашок, і гумдопомоги.
«Якщо, не дай Бог, сюди зайде русня, то чистки будуть дуже великі. Навіть серед тих, хто чекав на руський мир і бігав тут із прапорцем», — переконаний Денис.
Дмитро Ткаченко з самого початку війни шукав, куди прикласти руки. Каже: працювати на димах просто. За 20 хвилин інструктажу людина стає на робоче місце і починає виконувати якісь функції: хтось нарізає розмір, хтось заливає димову суміш чи робить пробки з гіпсу, а хтось — систему запалювання.
«Ми постійно рекламуємо свою волонтерську діяльність, кожен своїх друзів сюди приводить. Я, мабуть, 5-6 людей привів, але потім вони зникають і потрібні нові люди. У нас дружний колектив, разом свята відзначаємо, у нас весело. Приходьте, навчимо, покажемо, ви станете в ланку і будете робити щось корисне на фронт», — запрошує Дмитро.
Якщо маєте небайдуже серце й бажання бути помічним для наших вояків, телефонуйте 097 716 2801 (Денис Дубов), сторінка у фейсбук — тут.
