О 09.00 зупиняється і транспорт, і люди
Житомир. Ранок. Буденний день, всі кудись поспішають. І раптом як у грі » Завмри», все завмирає — люди, автівки, тролейбуси, трамваї … Починаю розуміти, що на годиннику 09 ранку і що це хвилина пам’яті. Адже в Павлограді такого ніколи не було, і ми починаємо забувати , що таке взагалі є … На жаль…
По гучномовцю стуки метронома, Гімн України… Хтось із людей викрикує «Слава Україні» і цілий хор у відповідь» Героям Слава». Аж до мурашок, до сліз… Чому в Житомирі змогли це зробити? Це висока свідомість та патріотизм мешканців, ініціатива міської влади чи ще щось? І чи складно це. Чи потребує великих зусиль та великих коштів? Виявляється ні, ані зусиль надскладних, ані коштів великих не потрібно. Ну хіба що, потратитись на гучномовець.
Виявляється, спочатку на акцію виходили активісти та представники органів місцевого самоврядування, обласної ради. Місцеві активісти зауважили, що важливо, аби ще й зупинявся громадський транспорт.
— Коли зупиняється комунальний транспорт, то це зрозуміло, це наш громадський транспорт. Ми можемо на нього вплинути. Складніше із приватним транспортом. Щобільше, є приватний транспорт, який працю в місті, а є транспорт, котрий працює в області, і в Житомирі проїздом. Але ми зуміли домовитись з ними. Ми зібрали власників приватного транспорту, поговорили з ними наскільки це важливо. Пояснили моральну сторону питання, — розповідає заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк.
Рішення про вшанування полеглих Героїв було прийнято під час позачергового засідання виконкому. Зокрема — запуск відліку хвилини мовчання щоденно о 9-й ранку в громадському транспорті, на підприємствах, в закладах та установах, на LED-екранах на вулицях міста. Відповідно до рішення позачергового виконкому, доєднатися до хвилини мовчання мають усі заклади, установи, підприємства та організації міста.
Окрім того, у всіх ліцеях міста щоранку о дев’ятій годині відбувається хвилина мовчання та лунає Гімн України.
Щоранку відлік хвилини мовчання лунає в кожному куточку міста.
Отже, виявляється потрібно лише бажання місцевої влади та підтримка містян. Можливо, цей досвід переймуть в Павлограді?
