Солдат Олександр Михайлюк із Дніпропетровщини знищив ворожий танк із майже нереальної дистанції. Олександр служить водієм у роті протитанкових керованих ракет 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
У цивільному житті хлопець працював будівельником, вантажником. А нині виконує бойові завдання у складі розрахунків протитанкових ракетних комплексів. Побратими кажуть, що Олександр швидко орієнтується в екстремальних ситуаціях і вже знищив понад 10 одиниць військової техніки та озброєння противника, — повідомляє АрміяImform.
Бойове хрещення на БЗВП
«У війську я опинився в той час, коли припинилися великі черги до ТЦК і можна було прийти спокійно на прийом. 18 квітня я пройшов медкомісію і вже 19-го поїхав у напрямку Десни, — пригадує військовий. — Далі була базова військова підготовка. Я вже служив в армії у 2008–2009 роках. Тому пригадав, так би мовити, те, що було колись. Пройшов усе, що знав. Нічого нового. Але навчали радіозв’язку та роботи спецприладів. Все відбувалося в скороченому вигляді. Для мене це було нескладно. Всього було вдосталь».
Найяскравіший спогад солдата під час БЗВП — страшний, але цікавий. Був ракетний обстріл, евакуація військової частини. Олександр був водієм — перебував там «від і до» крайнього військовослужбовця батареї.
«Ми допускали, що міг би бути повторний обстріл військової частини, але, попри всі загрози, отримали пальне, зробили декілька ходок, вивезли всіх людей і всі речі», — розповідає воїн.
Як російський «Корнет» лупив росіян
Військовий знищив понад 10 одиниць ворожої техніки та озброєння. Кожна знищена техніка, за його словами, і «жирна», і «смачна». Але в жовтні 2023-го було «максимально жирно і смачно».
«Тоді було і небезпечно, і найбільш цікаво їх бити. Бо їх було настільки багато, ще легко було бити. Але в нас зв’язок був, хоча росіяни думали, що вони його заглушили. Нас повністю контролювала рота. Командир з нами постійно підтримував зв’язок. Ми знали, скільки їде ворожої техніки. Так, вони вже приїжджали по 3 пари двійок, по 2 пари двійками… І ми вже могли працювати по них, оскільки в нас був розрахунок «Стугна» і трофейний їхній же «Корнет», то ми мали шанс зробити все правильно. Тому наступ відбивав їхній «Корнет». Був азарт, був сенс вибирати техніку. Наприклад, заїхали 2 танки, 2 БМП і трал. У нас одразу був азарт знищити трал так, щоб він не проклав дорогу до нашої піхоти. Ми не давали їм підступитися», — пригадує армієць.
Але після цього ворог здійснив потужний обстріл артилерією та авіацією. Була пожежа, горіло, все в диму, доводилось змінювати позиції.
«Танк знищили з нереальної дистанції»
«Кожен бойовий вихід і кожен пуск — це найяскравіше, що може бути, — не приховує військовий своїх емоцій. — Приємний вихід — приємне влучання. Найцікавіше було, коли ми знищили їхній пункт спостереження. Тоді довелось пройти через лісосмугу в Сватівському районі, близько 5 кілометрів. Орієнтовно три кілометри було по сірій зоні і 2 км — уже через червону зону. Підійшли до них, за 2 км від ворожого пункту спостереження, і знищили його».
Пізніше відпрацювали по ворожому танкові. Росіяни приїздили з закритих позицій і постійно кошмарили піхоту.
«Ми знайшли ворожий танк, але не могли до нього дістати, він не наближався. Тому ми підійшли якомога ближче, щоб все-таки дістати. Це була дистанція 5200 — практично нереальна. Він стояв далеко від лінії зіткнення. І ми його знищили з «Джавеліна». Це був влучний постріл — і танк з детонацією згорів вщент. Залишились одні борти та, я думаю, він і досі там стоїть».
Олександр має власний рецепт від страху перед війною і поради для цивільних.
«Страх є в кожної людини. Але в нас є злагодження, командир нам постійно допомагає. Ми знаємо, куди ми йдемо, що ми робимо, що на нас чекає. Тобто страху як такого немає. Але коли виконуєш бойове завдання, страх пропадає взагалі. Так, коли проводять короткий інструктаж і доводять тобі, що ти повинен зробити, тоді можливий якийсь острах. А коли ти вже потрапляєш у ту зону, вже заїхав, то його взагалі немає. Настрій завжди бойовий — в усіх хлопців, не тільки в мене. Тож боятися війська немає чого: обстріли є по всій країні. І чим раніше новобранці приєднаються, тим краще буде для нашої країни, і тим швидше ми переможемо навалу цієї орди», — говорить Олександр.
Матеріал підготовлений Армія.інфо за сприяння НСЖУ. Фото — пресслужба 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго, Ольга Вікарчук.
