10 чоловіків за день і понад пів тисячі — за весь час волонтерства. Затребуваний криворізький барбер Олександр Кузнєцов раз на тиждень їздить до військових — у міські лікарні та на позиції, щоб безкоштовно підстригти їм бороду чи зробити зачіску. Олександр каже, що роблячи добро, отримує задоволення та надихається сам.
Військовий Віталій Заярний зараз у відпустці, тож якраз завітав до барбера.
«У лавах ЗСУ я з 27 лютого 2022 року, більше року не було в мене часу навіть сюди заїхати, — розповів нам Віталій. — Як чоловік, я хочу виглядати охайно, а в Олександра дуже вправні руки до цього, він — ас у своїй роботі, і мені це дуже подобається. Інколи навіть бачу якісь захопливі погляди в свій бік. Подобається дуже, як Олександр робить свою роботу».
Кожному чоловіку не хочеться бути зачухраним, але ж не завжди виходить бути охайним, особливо на позиціях, — ділиться військовий.
«З салону виходиш іншою людиною. Бороду підрівняли, скроні підстригли — дуже сподобалось. Знаю, що Олександр їздить приводити хлопців у порядок. І в лікарні їздить, і в реабілітаційні центри. Це дуже добра справа. Сам я не був у лікарні, але дуже багато моїх знайомих, до яких я приїздив, позитивно відгукуються. Хлопців це підтримує, надихає. Сподіваюсь, Олександр не зупиниться і буде надалі надавати такі послуги», — каже боєць.
Перукар – то праця і хобі Олександра Кузнєцова, а от діяльність волонтера – це прагнення робити добро.
«Хто цим займається, той мене розуміє: коли робиш добро — на душі відчуття дуже гарні, — пояснює нам барбер. – Не в грошах щастя, як кажуть, потім заробимо. Зараз тяжкий час. Коли йде війна — треба робити добро. Дипломи в мене є, нагороди є. Треба розвиватися, до вищого рівня йти. Влітку мене нагородили за волонтерство. Але для мене не нагорода має особливе значення, а робити справи, допомагати нашим захисникам. Їхня подяка — для мене вже нагорода. Стрижу хлопців у лікарнях, їжджу з громадською організацією до військових за місто. Планую поїхати ще далі — теж з волонтерами. Хлопцям подобається борода, хоч і на війні, але один перед одним хочуть охайно виглядати. І перед дівчатами, коли у відпустку приходять».
Коли Олександр тільки починав діяльність волонтера, то стриг вояків безкоштовно в салоні. Потім його знайомий якось потрапив до лікарні, і барбер побачив, скільки там військових потребують перукарських послуг. З того часу він почав їздити по медзакладах.
«Я не лише їх стрижу. Везу їм різні смаколики, теж приємно. Спочатку я був один, потім інші перукарі почали до мене долучатися: одна дівчина перукарка, потім друга. Ось цього разу нас вже четверо було. Скоро буде п’ятеро. Люди приєднуються, бо їм теж подобається допомагати. Коли нас буде п’ятеро — будемо стригти не 10, а 50 військових за день. За літо було в мене більше 200 клієнтів, зараз — за пів тисячі вже», — радіє майстер.
При цьому геройством свою доброчинність волонтер не вважає. Каже, таких людей зараз багато. Справжні Герої — це наші захисники. А ми повинні їм допомагати, бо всі ми — одне ціле. Розповідає, що попервах на виїзді йому було важко працювати без салонних інструментів, дзеркал та крісел. Але з часом якось пристосувався.
«Навіть прикутих до ліжка хлопців стрижу. Якщо вони без ніг, а хочуть бороду гарну, то я працюю з ними. І надалі буду допомагати. Ми зупинятись не плануємо, бо хлопці на нас чекають», — підсумовує волонтер.
