24 грудня святкують Різдвяний Святвечір християни західного обряду. Увечері напередодні Різдва Христового сім’я сідає за стіл, прославляє народження Христа та їсть пісну вечерю.
Як тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, всією сім’єю сідали за багатий стіл із дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» або «багатий Святвечір». Перед початком вечері заведено помолитись і подякувати Богу за прожитий рік. Римокатолики за столом обмінюються облатками. Це тонка пластинка прісного хліба, яку використовують для таїнства євхаристії. Тоді віряни вітають одне одного зі святом народження Христа.
Традиційно готують 12 пісних страв. Це число символізує кількість апостолів Ісуса Христа, а також кількість місяців у році.
У різних країнах цей вечір відзначають по-своєму:
У Фінляндії ввечері перед Різдвом заведено ходити у сауну. Місцеві вірять, що там живе різдвяний ельф, який приносить щастя. А от на Різдво фіни йдуть на службу до церкви, а до дітей навідується Йоулупуккі (перевдягнений батько чи сусід). Цей святковий персонаж приносить малечі іграшки та солодощі.
Норвежці на Святвечір ховають віники у темні місця. Вони вірять, що у небі у цей час снують відьми та інші злісні духи. А оскільки віники вважаються головним засобом пересування нечистої сили, то їх треба зробити недоступними.
Греки на Святвечір збираються на терасах і балконах за пишною трапезою, а після вечері — співають і танцюють. Обов’язкова страва — христопсомо. Це хліб із медом, прикрашений хрестом. Ялинку прикрашають моделями корабликів з ілюмінацією. Корабель символізує церкву й море, від яких здавна залежав добробут грецьких сімей.
Французькі діти у Різдвяну ніч залишають взуття біля каміна. Коли Pere Noel — французький Дід Мороз приносить подарунки, то розкладає їх у черевички і чобітки. А маленькі іграшки, фрукти та горіхи розвішує на ялинці.
Поляки на Святвечір за столом залишають одне місце вільним. Воно призначене для несподіваного гостя, а також є своєрідною згадкою про рідних, які перебувають далеко від дому. На трапезу обов’язково готують запеченого коропа і борщ з «вушками». За святковим столом діляться облатками і вручають подарунки усім присутнім. Після вечері вся родина вирушає на святкову месу у костел.
А от у США проводять не пісну трапезу — на святковому столі багато м’ясних страв. Головною, звичайно, як і на День подяки є запечений індик. А от подарунки кладуть під ялинку і розпаковують їх лише вранці на Різдво.
В Австрії на Святвечір не замикають дверей, адже на вечерю можуть прийти друзі або знайомі. Ялинку прикрашають не іграшками, а шоколадом і мармеладом. На Різдво молодь перевдягається у Крампуса — це страховисько з дзвіночками, різками і цапиними рогами. Він супроводжує Миколая, який дарує чемним дітям солодощі.
У Мексиці Святвечір відзначають у двох місцях — спочатку відвідують сім’ю по материній лінії, а потім по батьковій. Також заведено носити картину Йосипа та Марії від будинку до будинку у пошуках «притулку» для народження Ісуса Христа. А символ Різдва у них — червона квітка, яка називається пуансетія. У нас вона більш відома, як різдвяна зірка.
У Бразилії на святкову трапезу готують індичку, кольоровий рис, каштани та солодкі грінки. Традиційно прикрашають штучні ялинки, оскільки справжні у них не ростуть.
